«То що, мені вмерти від голоду і холоду?!» Блог Анни Семьонової

Розпочався опалювальний сезон, люди схвильовані не на жарт. Майже кожен третій бідкається, як його пережити. Одну таку розмову підслухала у супермаркеті.

– У квартирі дуже холодно. Зараз увімкнуть центральне опалення, платіжки будуть приходити по 2500, а вдома буде холодно. Неякісний зараз газ, – каже жінка на вигляд років 60.

– Та не кажи, я теж журюся. Знаєш, як я зараз гріюся? – каже інша.

– Як?

– Набираю дві пластикові пляшки гарячої води, кладу їх під ковдру, надягаю теплу піжаму, халат та вкриваюся двома ковдрами, – пояснює.

– Я теж так роблю, але у квартирі дубак.

– Зачекай, опалення опаленням, але тут і продукти подорожчали. Картопля, морква, буряк. А олія? Та вона виходить "золота"!

– І не кажи… Яйця теж дорогі. Скажи, будь ласка, а на аптеку в тебе скільки грошей йде?

–Я всі ліки не купую, обходжуся мінімальним. В середньому 1500-2000 гривень. Зараз все буде йти на тепло, а на ліки не буде вистачати.

– Неодноразово думала над тим, щоби поїхати на зиму до дочки в Польщу, – задумливо каже жінка.

– Не хочу тебе розчаровувати, але хто на тебе там чекає?

– Як хто? Дочка ж!

– Ти ж розумна жінка, у неї своя сім’я. А тут ти на голову!

– То, що мені від голоду і холоду вмерти?

– Та не вмерти. А піти на роботу. Ти ж живеш на саму пенсію. Піди десь прибиральницею або можеш нянею.

– Хто мене на роботу візьме у 61 рік?!

– Це ж лише 61! А дохід буде. З огляду на це все, на ціни на газ, на вартість продуктів та витрати в аптеку – це найоптимальніший варіант. Розумієш, держава нам не допоможе, а жити потрібно, – сказала жінка.

Чесно кажучи, мені дуже шкода пенсіонерів, тому що навіть для людей, які при роботі, навіть мають зарплату 8-9 тисяч, віддати 2500 гривень лише за опалення – це дуже багато, а людям, які живуть на одну пенсію, це практично неможливо. Ось таке у нас "жити по-новому".