Привіт, 1970-й! Блог Миколи Кобилюка

Неймовірна радість для пасажирів електротранспорту Чернівців – у моєму "рідному" тролейбусі № 6 з’явився стаціонарний валідатор для оплати проїзду. Довгі два роки я очікував на це диво техніки в Чернівцях, і ось нарешті він є.

Сідаю вранці в "шістку". Побачивши цей валідатор, відразу захотілося попросити кондукторку вщипнути мене за руку – чи часом мені це не сниться?!



Дістаю банківську картку, притуляю до валідатора… І, о Боже, перша спроба оплати не була успішною. На екрані "вибило" помилку.

Але я не здаюсь. Притуляю картку до пристрою ще раз. Звуковий супровід мені підказує, що операцію здійснено! Ура!

Проте в мить моя радість перетворюється в тугу: а де ж той квиточок? Де той шматочок паперу, який дає мені можливість проїзду в електротранспорті?
Благо, якісь розумні люди винайшли смартфони, де за допомогою додатків можна без зайвих труднощів знайти потрібну мені квитанцію про оплату.

Така серйозна кондукторка, десь років 45-ти, із холодним поглядом підходить до мене. Демонструю їй квитанцію на екрані свого телефону, а у відповідь чую щось схоже на завуальовану нецензурщину.

"Я вже втомилася сьогодні з цим валідатором гратися", – продовжує вона, дістає з кишені ключик та відкриває коробку пристрою.

Виявляється, паперову стрічку, на якій друкуються квитки, валідатор "зажував" і не "пропускав" у отвір, звідки квиток мав вилізти.

І ось, сталося! Перший квиток, оплачений мною за допомогою стаціонарного валідатора, нарешті у моїй кишені. Щоправда, надрукований із помилкою – бо замість дати "06.02.2020" він чомусь вирішив, що надворі 1 січня 1970-го.

Хтозна, а може валідатор не помилився, і рівень розвитку транспортної інфраструктури Чернівців і справді зараз десь на межі 70-х років?

Микола Кобилюк

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram