Відпочинок на Дністрі – посеред сміття. Блог Марини Кавкало

На вікенд вирішили з сім’єю поїхати подалі за місто. Завантажили намет і ковдри, мангал і все для майбутнього шашлика в авто та вирушили в улюблене місце на Дністрі. Туди, на Кельменеччину, щоліта їздять сотні людей, бо подивитись є на що: красиві скелі, плескіт риби і красиві вітрильні човни в місцевому яхт-клубі.

Втім, є інша реальність, далека від краси. Бо, приїжджаючи, щоразу доводиться починати не з милування краєвидами, а з прибирання. За багато років увійшло у звичку брати з собою сміттєві пакети і рукавички, бо те, у що деякі люди стабільно перетворюють красиву природу навколо, – справжнісінький свинарник! Там – купа відходів серед поля, там – пляшки і мішки встелили землю під кущами. А про папірці й серветки, куди не глянеш, промовчу.



Нарешті за пів години все чисто, можна розкладатись...

Сонечко припікає, тож дуже хочеться у воду. Та майже одразу у воді брат наступив на шматок розбитої пляшки. Обробивши рану, продовжили прибирання – цього разу витягнули кілька великих шматків скла на мілині, а разом із ними кілька батарейок і залишки риболовної жилки.

Відпочивальників – повний берег: сім’ї з дітками, галасливі компанії молодиків, поодинокі рибалки з надією на гарний улов.

– Вчора було кльово! Кльову не було, але людей набагато менше було, – жартує огрядний сивий чоловік, який рибалив неподалік нас.

Метрів за 150 звідти зупинилась компанія чоловіків з онуками. Люди розпалили мангал, за яким майже одразу "красувалася" купка блакитних пакетів, пляшок з-під пива і шкірок від кавуна. Наступного дня вони поїхали, а сміття так і залишилось. Може, воно і не їхнє, а попередніх "зразкових" відпочивальників. Тоді дивує, чому смажити шашлик на смітнику?

Прогулюючись берегом, таких "краєвидів" є, на жаль, ще багато. Там, де з’являється один пакет, згодом виростають гори, бо комусь лінь спалити відходи за собою чи забрати і викинути у сміттєві контейнери. А вони є на повороті до траси.

Коли збиралися додому, підійшла жінка з двома малюками. Люди шукали, де зупинитись.

– О, та у вас тут чисто! Ми хотіли стати там, біля акацій, але дуже насмічено. Завжди забираємо сміття з собою додому, як їдемо, але якби ж так робив кожен, – каже жінка.

Якби ж… Бо виходить, що наша Буковина, Україна красива тільки на фото чи відео з висоти пташиного польоту. Де не видно загиджені кущі, береги річок, стежки у горах і вулиці міст. На жаль.

Марина КАВКАЛО

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram