Нещодавно мені довелося скористатися для отримання інформації одним з безкоштовних телефонів 8-800 і так далі. Безкоштовними там є дзвінки зі стаціонарних телефонів. Коли я набрав відповідний номер, почув у слухавці записаний стандартний ввічливий текст: "Ви зателефонували... Якщо вам потрібно ..., натисність "зірочку", а якщо ... ― "решітку".
А у мене ― старий дисковий телефон, де ні "зірочки", ні "решітки". Він виявився довговічнішим за кнопковий, а новіший мені не потрібен, бо багато років вже користуюся майже виключно мобільним. Але точно знаю, що таких телефонів у людей ще чимало.

В одному з банків клієнтів ― для зручності, на думку адміністрації, - при звернені просять назвати номер мобільного, на який надсилають СМС-ку з допомогою якої відбувається подальша операція. При мені одна бабуся, яка там отримує пенсію, пояснила, що взагалі не має мобільного. Це викликало збій у роботі, бо касир була змушена радитися з іншими, що з таким клієнтом робити. Гроші бабусі таки дали, але після певної затримки.

Ще один випадок. До редакції зателефонувала пенсіонерка, яка захотіла відмовитися від послуг кабельного телебачення. Однак вона просто не могла офіс знайти ― на рахунках та листівках оператора вказувався лише сайт, на якому в онлайні можна викласти свою проблему. А у жінки (як і квартирах її сусідів-пенсіонерів) комп’ютера немає і користуватися ним вона не вміє. І номер кол-центру, як з’ясувалося, вказаний теж лише на сайті.

- Ми почуваємося викресленими з життя, - поскаржилася чернівчанка.

У своїй пихатій самовпевненості дрібних гвинтиків глобального суспільства споживання ми часто просто забуваємо про тих, хто з різних причин не може, або з ідейних переконань не хоче встигати за всіма "досягненнями цивілізації" з її гонитвою за додатковими мегапікселями і мегабайтами. А таких людей досить багато, особливо у нашому не надто заможному суспільстві, з мільйонами наших родичів і сусідів, вихованих ще до ери персональних комп’ютерів і мобільних телефонів.

Але якщо молоді, для якої навіть DVD-програвач є анахронізмом, важко зрозуміти людей, які навіть відеомагнітофон не встигли освоїти і не сприймають фото на екрані ноутбука, то фірмам-надавачам послуг за гроші варто було б пам’ятати про таких споживачів і не викреслювати їх з життя.