Маю таке щастя рідко користуватися громадським транспортом. Бо живу близько від роботи і їжджу тролейбусами і маршрутками виключно у службових справах. Так ось маршрутки у мене викликають згадки про дитинство та дитячі ігри. Маю на увазі дитячу гру "передай далі", в яку доводиться грати у чернівецьких маршрутках. Хто їздить – зрозуміє. Це коли заходиш у маршрутку і маєш шанс перетворитися на кондуктора, якщо стоїш близько до водія. Заходять ж бо люди у нас до автобусів через будь-які двері та передають потім гроші через інших пасажирів. Коли ти сам передаєш, ніби нічого. Але якщо стоїш у передній частині автобуса і їдеш досить довго, то після 20-го передавання грошей на наших ямах та з сумкою в одній руці це трохи починає набридати. Деякі пасажири відверто відморожуються і взагалі відмовляються передавати гроші та квитки.
Але недарма Буковиною ще з австрійських часів ходять перекази, що порядок хіба німець навести може. Їхав днями на 34-му маршруті та сів на великого "Мерседеса", яким міська влада хвалиться. У цих "Мерседесах" водій запускає пасажирів до салону лише через передні двері. Тож пасажир одразу водієві платить за проїзд, отримує квиток і проходить всередину. Саме така система діє у країнах Європи цивілізованої. І ніякого передавання грошей під час руху, коли у цей процес включається з півдесятка людей, а водій однією рукою керує, а іншою відраховує здачу.
Може, у "годину пік" картина виглядає трохи інакше. Але я їхав удень, коли пасажирів було не надто багато. Відчуття було не лише "мерседесівського" комфорту, а й європейської культури громадського транспорту.
Чомусь на "Богданах" та інших ПАЗах такого не бачив.
