Нещодавно з’ясувалося, що Чернівецький аеропорт залишився без пасажирських перевезень – літаки до Києва вже не літають. Головною причиною відміни рейсів стала бідність буковинців. Не набиралося достатньо пасажирів, тож літати стало невигідно. Обіцяють відновити рейси наприкінці березня – чи криза до того часу закінчиться, чи влітку більше людей літатиме до столиці.
Торік мав нагоду летіти з Києва до Чернівців. Квитки були придбані заздалегідь, а в Бориспіль я потрапив за півдня до рейсу додому (прилетів іншим літаком). Бажання провести ті кілька годин десь у Києві відпало – одразу з’ясувалося, що рейсу до Чернівців швидше за все не буде. Точно сказати не брався ніхто. На запитання лунали лише різні відмовки. Висувалися припущення, що літак таки подадуть, але в Жуляни, що рейс відбудеться на дві години пізніше та ін. Ентузіазму "додавала" група закарпатців – рейс до Ужгорода цієї ж авіакомпанії відкладався вже майже добу, люди з квитками чекали на аеровокзалі, ані чітких пояснень, ані нічлігу їм не надавали.
Врешті-решт я таки полетів. Правда, не до Чернівців, а до Івано-Франківська. Чернівецьких пасажирів посадили на цей рейс (нас залишилося небагато, решта поїхали іншим транспортом). На щастя, в Івано-Франківську вночі не залишили, привезли автобусом до Чернівців. За цей же час я міг дістатися потягом.
Як мені відомо, у 2008 році подібні ситуації з відміною рейсу до Чернівців чи Києва траплялися принаймні двічі. Люди, які придбали квитки і на щось розраховували, "попали".
Розумію, що є люди, для яких час є надзвичайно дорогоцінним і дістатися вранці до Києва і повернутися ввечері до Чернівців їм край необхідно, принаймні іноді. Але, по-моєму, достатньо раз опинитися у такій ситуація, як я, щоб більше на літак не розраховувати.
Хай вже краще взагалі не літають, ніж літатимуть так.
