Днями у Чернівцях відбувся круглий стіл, за яким, зокрема, обговорювалося питання прозорості витрачання бюджетних коштів у процесі підготовки до святкування 600-ліття міста. Представники міської влади зустрілися з представниками громадських організацій та журналістами і трохи поспілкувалися. Кожен пішов із цього зібрання при своїй думці - чиновники переконані, що виконали свій обов’язок і поінформували громадськість, а представники громадської залишилися при думці, що контроль за витрачанням народних грошей практично відсутній.
Непорозуміння викликало зовсім не те, хто хтось чогось не хотів казати, а елементарне небажання розмовляти однією мовою (у переносному значенні).
Фінуправління міської ради регулярно виставляє звіти про виконання бюджету на веб-сайті міської ради. Ці документи є доступними кожному, хто користується Інтернетом. Гадаю, досить багато читачів намагалися прочитати звіти, але переважна більшість шпорталася на другому-третьому рядку і покинула. Дев’ять з десяти чернівчан не розуміються на економіці, а дев’ять з десяти економістів не знають тонкощів бюджетного процесу. Отож інформації фінансистів швидше нагадують звіти для КРУ чи податкової. Хто ж тоді крім цих служб реально може проконтролювати витрачання бюджетних коштів?
Найбільша проблема полягає в тому, що чиновники мерії ніяк не можуть зрозуміти, що їхнім роботодавцем насправді є не Микола Федорук і не міська рада. Зарплату вони отримують з бюджету. А сам бюджет – це гроші, зібрані різними способами з кожного чернівчанина, який таким чином і є реальним роботодавцем.
Якщо більшість цих роботодавців не розуміються у фінансових тонкощах, то, очевидно, треба чиновникам навчитися звітувати так, щоб ці звіти розуміло не лише КРУ, а й прості чернівчани.
Колись я трохи працював у школі вчителем. Мій старший колега казав мені: "Коли ти пояснюєш учням тему, а вони нічого не зрозуміли, то вважай що ти не підготувався до уроку. Бо ти, знаючи тему, мусиш вміти зрозуміло пояснити її тим, хто цього ще не знає".
Тому наразі міській владі за фінансовий звіт "двійка". Бо я нічого не зрозумів. Переконаний, що не тільки я.
