Коли буваю в інших містах, мимоволі порівнюю їх із Чернівцями.

Нещодавно побувала в Тернополі. Під час Другої світової війни це місто було майже повністю зруйноване, тож відбудовували його заново. На відміну від Чернівців, вулиці тут широкі, гарно відремонтовані дороги й тротуари. Вразила неймовірна чистота – не побачила жодного кинутого на асфальт папірця чи недопалків на зупинках громадського транспорту.

А ще через кожен десяток метрів тут стоять сучасні, дуже чисті урни для сміття, в які закладені мішки. У Чернівцях чомусь така практика дуже важко приживається. Наприклад, встановили красиві урни у сквері біля Резиденції. Оскільки мішків там немає, то вони вже забруднилися, мають неприємний запах. Довелося спостерігати, як двірник руками витягував звідти сміття. Або ж Алея Небайдужості на Гравітоні. За короткий час ковані урни з ажурними візерунками втратили свій гарний вигляд. А на околицях міста урн взагалі немає. Тож двірники часто використовують старі відра або миски, викинуті мешканцями.



Є в Тернополі пішохідна вулиця Валова, яка чимось нагадує чернівецьку вулицю Кобилянської. Тут збереглися будівлі, яким понад сто років. Нещодавно вулицю відремонтували, виклали старовинною бруківкою, відреставрували фасади. Багато кав’ярень та крамничок. Це улюблене місце тернопільських художників, які виставляють тут свої картини. А наші туляться біля кінотеатру "Чернівці" й то, за чутками, їх збираються звідти прогнати.

Тернопіль називають "містом фонтанів". Їх тут справді дуже багато – у парках, скверах, на площах. Є навіть 300-метровий фонтан – найдовший в Україні. А в нас робочі – на Центральній площі та площі Філармонії.

Сподобався гідропарк "Тобільче". Оригінальний ландшафтний дизайн із потічками, озерцями, де плавають дикі качки та лебеді, острівцями, невеликими водоспадами, водяними млинами, скульптурами. Улюблене місце дітей – зоокуток, де багато гарно доглянутих тварин.

Сумно було порівнювати з чернівецькими парками, які за останні десятиліття майже не змінилися. Особливо гнітюче враження справляє Центральний парк зі старими зрізаними деревами, розбитими пішохідними доріжками.

Ще одна гордість тернополян – великий став у центрі, площею майже 300 гектарів. Набережна зі спеціальним покриттям, велосипедні доріжки. Чернівчани про таке можуть лише мріяти.

Моя племінниця-школярка, яка живе в Тернополі, каже: "Ми всі дуже любимо наше файне місто, дбаємо про його чистоту. Нам і вдома про це говорять, а в школі є навіть спеціальний предмет".

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram