У черзі до банку стоїть до чотирьох десятків людей. Більшість – пенсійного віку. Хтось у масці, у когось вона спущена на підборіддя, а в когось її взагалі немає. Всі скупчилися біля дверей – жодної дистанції. На прохання працівниці банку відступити трохи назад, одна з жінок говорить, що тоді проходитимуть без черги, а вона тут стоїть уже дві години.
– Хочу заплатити за комунальні послуги, бо не знати, що потім буде. Оголосили якийсь локдаун, не можу вимовити це слово, то, може, не будуть працювати банки. А я звик платити щомісяця, аби не мати боргів. Отримую пенсію й одразу йду платити. А на продукти та ліки залишаються копійки, – скаржиться літній чоловік років 80-ти.
– Скоро нашої пенсії не буде вистачати на комунальні послуги, – каже жінка у білій шапці. – З Нового року підвищили ціни на електроенергію та газ, а відповідно зростуть і на опалення. Що робити – не знаю. У моїй квартирі прописаний син, то субсидії не дали. А в нього своя сім’я, не може мені допомогти.
– Мені прислали квитанцію і пропонують заплатити за електроенергію за пів року, – показує пані у чорній шубці. – Вони, напевно, думають, що я мільйонерка.
– То не платіть, бо потім ще нарахують. І так вам голову заморочать, що не будете знати, скільки насправді заплатили, – радить молодий чоловік у синій куртці з капюшоном.
– А продукти як подорожчали: і молоко, і м’ясо. За десяток яєць заплатила 30 гривень, а кажуть, що буде 40. Як далі жити? Маю 46 років стажу, а отримую 2500 гривень пенсії, – ледь не плаче жінка років 70. – Я голосувала за Зеленського. Він так гарно говорив, обіцяв, що підвищить пенсії, що будемо платити менше за квартиру. А тепер що робить?
– Вони готові зірку з неба дістати, щоби тільки проголосували за них. А потім вмить забувають про свої обіцянки, – каже молодий чоловік. – Зеленський зараз відпочиває на лижному курорті в Буковелі, а ви віддаєте за його розваги свої останні гроші.
– Чула, як президент казав по телевізору, що вакцина від коронавірусу буде платна. І що він теж буде платити за неї. Прирівняв себе і нас, бідних пенсіонерів, – обурюється пані у шубці. – Бачила, в яких апартаментах лікували його. А для нас немає місця навіть у звичайних палатах. Мій сусід захворів, то його не хотіли приймати, через знайомих влаштовували.
– Зараз не дай Боже захворіти, бо навіть швидка не приїде, – долучається до розмови молода жінка у рожевому шарфику. – З Нового року ввели нові правила: приїжджають тільки в екстрених випадках, коли людині загрожує смерть. А як це визначити? У моєї бабусі проблеми із тиском і серцем. Нещодавно їй стало дуже погано, ліки не допомагали, вирішили викликати швидку. Але вона не приїхала, сказали зв’язатися із сімейною лікаркою.
Тому треба триматися і сподіватися на себе та Бога, бо ніхто не допоможе.
