Добрі вчинки роблять нас щасливішими і здоровішими, кажуть психологи.
У цьому переконалася чернівчанка Оксана Дмитрівна. Жінка просить не називати її прізвище, бо не хоче у такий спосіб прославитися.
"Добро треба робити тихо, як сказано у Біблії, – вважає пані Оксана. – Ми перетворилися на сумну країну, люди припинили усміхатися. Так багато негативу, ненависті, недовіри. Треба якось протидіяти цьому й розпочати рух доброти. Це звучить трохи наївно, але я впевнена, що нам це потрібно. Якщо зробити щось добре незнайомій людині, вона передасть цю естафету далі. Так і світ стане кращим. Я вже три роки даю з кожної пенсії 200 гривень на благодійність. Звісно, це не так багато, як хотілось би. Справа в тому, що в мене невелика пенсія. Але якби кожна людина виділяла, скільки може. Адже так багато тих, хто потребує нашої допомоги: хворих, дітей-сиріт. До мене долучилися мої діти, знайомі, сусіди. Навіть онук віддав на лікування онкохворої дівчинки частину своїх коштів, які складав на новий мобільний телефон. Відколи я почала давати гроші на благодійність, почуваюся краще. Раніше мала проблеми з тиском, боліло серце. Донька каже, що це повертається моє добро".
Ще одна чернівчанка Богдана Опалко збирає кошти на придбання шкільних рюкзаків і канцтоварів для багатодітних та малозабезпечених родин, дітей-сиріт.
"Потрібні альбоми для малювання, зошити, щоденники, кольорові олівці та папір, фарби, пластилін, ручки, клей, лінійки, гумки, – перелічує Богдана. – Можливо, у когось є вживані рюкзаки, але в гарному стані. Прошу благодійників підтримати нас. Дитяча усмішка буде вам нагородою".
Організація "Карітас-Чернівці", яка діє при греко-католицькій церкві, допомагає постраждалим від нещодавньої повені.
"Немає зла, яке би Господь не перетворив на добро, – каже директор "Карітасу" отець Любомир Іваночко. – Відвідуючи постраждалих від повені людей, ми дізналися про їхні болі та потреби. Ця біда дала можливість нам творити добро та змінити хоча би на трохи чиєсь життя. 11 родин отримали якісні спальні набори. Молимося за наших жертводавців із Канади, які простягнули руку допомоги. Вдячні нашим волонтерам і священникам за служіння ближньому".
Студенти та викладачі Чернівецького політехнічного коледжу продовжують допомагати нашим воїнам на передовій. Днями вони передали їм захисну сітку, яку самі сплели.
Василь Виноградов шукає господарів для безпритульних тварин, яких знаходить на вулиці.
Здається, робити добро не так уже й важко. Треба просто бути небайдужим до чужого горя чи до безпритульної тваринки. Допомагаючи іншим, ми допомагаємо самі собі. "У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належиться схилятися, – це геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, – це доброта", – писав письменник Віктор Гюго.
Надія Будна
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
