Менталітет – це, як кажуть розумні люди, сукупність певних рис народу, нації, громади чи суспільної групи, що характеризує її та відрізняє від інших.
Менталітет же в нашому простонародному розумінні – це якась лайка. Діагноз, який характеризує наші недбальство, лінощі, а подекуди й відвертий ідіотизм.
Це те, що, наприклад, робить наше місто з європейською архітектурою та традиціями звичайнісіньким пострадянським селом. Не вірите?
У дворі будинку на вулиці Головній, 99, дивом збереглася з радянських часів велика клумба рожевих півоній. Цвіли вони щороку, нейтралізуючи вигляд розташованих неподалік сміттєвих контейнерів. А цього року раптом – лише дві-три квітки. Гадав, хвороба якась завелася, шкідники погризли, град побив. Та де там. Як пояснила місцева бабуся, гралися у дворі дівчатка років 15-16. Позривали квіти і кидалися ними. На запитання, навіщо те зробили, відповіли єдиновірно: "А вам оно зачєм?"
Одного чудового ранку у вихідний вийшов на вулицю. Усе ніби добре. Ще ніхто не п’яний, не запхнув цигарку у рот і не їсть із кулька масний чебурек на тролейбусній зупинці. Та дивлюся – попрацювали вночі. Під’їзд до воріт одного з вузів місцеві "геракли" перегородили двома залізними стовпчиками, залитими у бетон. Мало того, що ці стовпчики витягли на дорогу. Їх ще й вирили із землі. А поруч лежать атрибути великої, але дурної сили нашого народу – три порожні пляшки: від пива, горілки і коньяку.
Думаєте, молодь розважається. З її вихованням проблеми? Голлівудські фільми зіпсували?
А як вам таке. Ринок "Центральний". Навпроти – літній майданчик кафе швидкого харчування. Розпал дня. За двома столиками – з десяток чоловіків віком 50-60 років. Грають у карти. На гроші. Купюри – дрібні. Дві-п’ять-десять. Видно дружини, які цим часом торгують на ринку, більше не дають. Поруч вулицею йдуть десятки людей: жінок, дітей, пенсіонерів. Гравці між собою спілкуються… Краще грали б мовчки.
Ось вам і менталітет. А ви кажете, Європа нас не бере. А що ми їй покажемо? Як стовпчики вивертати забетоновані чи в карти грати на гроші – наприклад, у кафе в історичному центрі Відня, на який так хочемо рівнятися.
