Бунт дєдушєк проти Йвана і химера «майфаци». Блог Мостіпаки

Нині, хто си диве тілівізор, то єму ніц не скучно. Можна в холодільнік не заглядати, так там інтєрєсно. Аж поки жінка не попре качалков: "Йди шось роби, політічєски озабочєний".

***



А як то в жізні буває. Сій тілівізорній. Не встиг Сірожа-бубєн огласити в нас Царствіє Небесне із стратєгічєским мостом на Розтоки, як єго інформаціонний тарабар збив на високому польоті коронавірус. Не встиг той розвернутися на повну, як сю холеру на інформаційному льоту підстрелив Іван Мунтян. Сараку Йванови було не до Сірожової барабанної дробі і пєсєн горніста і тим більше не до коронавіруса. Йвана наш гуманний суд відсторонив від корита, лишив 10 лямів застави і браслєтік – не чугунний, но і не перламутровий. Тай таке. Каламуть інформаційонна. Виключіт її і йдіть шось робити. Бараболі з ями виймати – скоро пора садити.

***

А я тут трохи попишу, бо в мене ні ями, ні бараболь нема. Почну з Сірожі. Похоже, що Сірожа десь проходив курси в "Кварталі 95", но в трупу єго не взєли – слишком істінний арієц, а там, як би так покультурнєй виразитися – пряма їх протівоположность.

Но обучєніє не пропало зря. І Сірожа, якого акціонери учєрєждєнія "Хата з левами" всадили на главний табурєт, взєвся робити то, шо вміє найкраще. Гнати пургу, дудіди в дудку і лупити в тулумбаси. І се в него так файно виходит, шо всі писки роззявили і очиці вилупили – навіть акціонери не ожидали. Он дивіться. Сірожу, як пустили на главний опозіційонний тілівізор, то він там такого нагнав. Шо всякі там Нью-Васюки, остров Утопія і Город Солнца – то фігня проходімців і філософов–малолєток.



А нє. Ви тако дивіться, шо в нас буде за Сірожі. Стратєгічиский мост через Розтоки. Не було десять літ. Повінь змила. То і стратегії в тому направлєнії не було ніякої. Мусили си файні гуцульські дівки чаляпати в гумаках аж до Вижниці, аби вийти на сухе і помінєти гумаки на лабутени. Но Сірожа пообіщав і міст буде – стратєгічиский для дівок. А аеропорт вапше перенесуть – у Лужани. То просьба Бєні – до Черноуців із Кийова єму на той єден рейс гасу не фатає. То дорогу сократят – на 20 кеме. Фігня, шо на то тра зо два мільярди – Сірожа-барабан слово тримає. Тим більше, коли із-за широкої борцовської фізіономії виглядає хитра мордофізія Боді Тунєля – большого спеціяліста по інфраструктурі. Послідній проект Боді – піраміда Хеопса – надувна. Так шо аеропорт він перенесе в два счота. Ну поки хтось притомний, шо на нині рєдчайша рєдкость в країні непритомних – не дасть по ковпаку сему арлєкіну з цегельні №1.

Далі Сірожа розмахнувся на автобан. Тоже стратєгічиский – з виходом на Балкани й моря-окіяни. Помниться, з тими автокоридорами з виходом на острова Егейського моря і піски Чорної Африки 30 літ носився нєкій пан Зиновій по ОДА. Він і тепер, кажуть, там з тим ходить. Шо свідєтєльствує про стабільность політічєску і ключову в ній роль усіляких лохоразводящих. Но якщо раньше від того Зиновія губери відмахувалися, як від коронавірусу, то нинішній губер і єго перший зам рішили – нєфіг добру пропадати, процес развєдєнія лохів возглавимо самі.

Ну і погнали. Бо то ше не всьо. Як каже Славцьо Богослов, сей істінний поклонник "Жєлєзної гвардії" і "Ночі довгих ножів", Сірожа має ввійти в історію. Навсігда. Другий після Франца-Йосифа і Марії-Терезії. Або вляпатися. То вже таке. В нас багато хто вляпався і обляпаний і нічо – живе і процвітає. Страна така – без гі…на ніякого політічєского прогресу. З гі…ном тоже ніякого – но хоть запах є.

Так шо, як каже Сірожа, скоро наш край розцвіте, шо амброзія по Садогурі – автобан, новий аеропорт, почті новий центр для рожєніц (стара совєцька крива коробка, но пофарбована так файно-файно – шо чічка на вінку пластмасовому), нові пункти пропуску на границі, нова Хотинська, новий міст у Маршинцях – вже десь шостий на короткому віку його відсутності. Ну і главне – развой культур-мултур і загадочне ісчєзновєніє з музейних загашників остатків чого небудь ценного. І всьо се – под акампанємєнт пєсєн Славця Богослова про історічєску місію Сірожі-барабана в розвої коронного краю і трубіння самого Сірожі в усі рога і горни, шо такого, як він губернатора в нашім краї ше світ не бачив (ну а шо неправда, хіба бачив- він і нашого такого главу держави тоже ніде не бачив).

Но є єдно но – чогось подло тако по кутках і не тіко, хтось тако подло хіхікає. То сі гади – всі колишні губернатори. Тихо хіхікають. Бо скромні. Ржати вголос їм якось не комільфо. Всьотаки колєга, хотя і странний тако дуже.

Но Сірожу то не пиняє. Опісля того всього, як він стратєгічєски заавтобанив усю Буковину і вже почті рішив проблєму виїзду гуцульських дівок через стратєгічиский міст до Вижниці, Сірожа взявся покоряти Черноуці. Бо раньше шо – збирав картінки і переводив старих німців на язик неньки. Ну а розвоєм города хто буде заніматися? Сам Вася? Та Вася то такево. Не прізєнтабельний і не істінний арієц – тако як з базару якогось і всьо – з-за фіранки. Ну і ніц на то нема ради. І ніякими грошима той базар не витравиш. А Сірожа – то всьо. І істінний арієц, і в барабан лупит зо всього маху, а лекції такі читає, шо всі від єго проповідей скоро будуть ходити не до молитовних домів, а під ОДА. Вопшим – почті мер. Без трохи. Но тра база. Тєорітічєска. Ну а хто в нас базу під всьо підводит. Під то, чого нема і ніколи не буде. Ну, в смислі, базу під всякі барабани, тулумбаси і бубни. Канєшно, Славцьо Богослов. То Славцьо і придумав.

Тіпа, Сірожа, то не просто Сірожа, який усю сознатєльну і несознатєльну жізнь непонятно чим займався і чи займався, то про то його біографи мають чьоткий сигнал мовчати. Ну тіпа таке – культурний дєятєль, історічєский дєятєль, просто дєятєль. І більше ніц. Но Славцю тра база. І тепер вона є. Тіпа, Сірожа, то перший і послідній істінний черновітцер на троні і так, як він любит і знає Черноуці, їх ніхто ніколи не любив і не знав. Бо всі до Сірожі були або зайди галіційсько-подільські понаєхавші, або селюки неасвальтіровані. Всі – всі мери, всі губернатори. Тіко Сірожа – істінний черновітцер і ну може трохи ше Вася, Оксанка, Митро-пожарнік (хотя зайда, но грошей багато) і Юра (бо в диню дасть і з кодла викине, якшо шо). Таке. То Сірожа найшов, а Славцьо Богослов підвів базу, шо Сірожа – черновітцер із черновітцерів і всі єго черновітцери – із черновітцерів. А чи то єго дідо, чи прадідо, то то корінь із кореня, соль із перця – черновітцер із Жучки.

Так шо не мєстні тепер си мают ховати і передати всі залишки майна, землі і мєстних рабів істінним черновітцерам – із Жучки. І всьо воно ніби тако нічо. Дехто вже пішов поклони бити Сірожі, а хтось поліз ховатися у дучку, якби не придивилися, чим той дідо чи прадідо Сірожі займався на Жучці. А там тако румунською написано чорним по пожовклому "агрікултур". Агій. Не просто "культур-мултур", про шо Сірожа тута всім талдичить. А "агрікултур". Себто чи то дідо, чи прадідо був собі таким землеробом на Жучці. Бо шо там ше було тоді робити? Калинки ше не було. А вот вже Сірожа – то просто "культур-мултур" - без всяких "агрі".

Ото біда. А ми ж то думали, шо Сірожа тако вродився прямо чи то в "хаті з левами", чи то в ратуші, а бабкою –повітухою була сама Сісі, а прийомним дідом сам послідній Габсбург. А тута така лажа – агрікултур на Жучці. І ніц тобі ні романтічєского, ні культур-мултурного.

Но лохам лєгєнда вже є. Славцьо зазря булку з маслом не хаває. Отрабатує. Як вміє. Так шо ждітє посполиті і пролетарії нове блюдо політічєске "Сірожа – перший і послідній істінний черновітцер". І ніякого тобі "агрікултур". А чи хавати, то ваше холопське діло. Схаваєте, будуть лупити в барабани, тулумбаси і бубни. І читати вам проповіді коло дівок із роззявленими писками і вилупленими лупалами в тілівізорах. Ну ше десь повішають блищичого дощику і пару бульок – разноцвєтних. Тра ж народ забавляти. Сірожа не просто якийсь там собі барабан – він ше й історик. А хто мені скаже, що для холопів хтось відміняв "Хлєба і зрєліщ"? Той най себе за п’єту вкусе. І Сірожа то знає.

***

Но главні собитія – то канєшно ніякий не Сірожа. То наш Іван Мунтян. Но навіть не кіко Йван, якого сего тижня суд таки зсадив із крісла голови і посунув трохи вбік. Саме страшне, шо то було, то то, шо в тому болоті, яке Йван ліпив під командуванням Міші-князя та Васі і з якого зліпив болотний моноліт, де вже навіть жаби не квакали і ряска не росла, стався бунт. Страшний. З’ясувалося, шо там ше шось чи хтось живе і дихає. І булькає. Дєдушки з БПП. І так два дєдушки з БПП – традіціонний дєдушка Саша Фищук і менш помітний дєдушка Шевчук тако сказали, шоби Йван мав фацу. Себто то, шо Йван отродясь не мав, бо то єму мішало жити. А раз фаци не мав, то так си файно роками жив і не тужив.

А тута дєдушки сказали: "Йване, май фацу. Посуньсє з крісла трохи, бо нам за тебе встидно!" І шо ви думаєте? Сталося диво-чюдо і юдо. Йван, чи то з перепугу, чи то від неожіданності, шо в болоті шось забулькало, знайшов у себе фацу і тихо посунувся. Нє. Він канєшно поліз читати тронну рєчь, шо він свєтий, шо вірит в Бога і всяку таку лабуду, з яков хрестоносці грабили Константинополь. Но то таке. Свята і наївна віра Йвана в силу балабольства і брехні, якої єго навчив Вася, а Васю навчили по "кремльовських темниках" зальотні політолухи ше в 2012-му.

Вопшим, посунувся Йван. а єго місце зайняла Інга. А далі Йвана посунув і суд. І ше більше розрухав болото, де вже ніц не булькало. І шо тепер? Ніц не знаю. Но є прєдчувствіє, шо в ше більше тих, хто булькав в болоті, появиться фаца. Себто чи то писок чи ліцо. Бо встидно. Просто встидно. І най ше суд ніц не сказав, но то ж на то воно і суд і слєдствіє. Їх задача – роздєгати і воврємя звітувати – страшна борба з корупцією триває до посліднього мідного шеляга в кишені у Йвана. Тут далі ситуейшен трохи мойво. Від лукавого. Якщо ти, Йване, почті свєтий, то доведи се, зніми з себе всі обвінєнія, а тоди далі посувай Інгу туди-суди. А пока нє, то і нє. Йди си, тай сиди тамо на дучці.

Но Йван не був би Йван, а був би Штефан, якби він тако си думав. Бо "май фаца" в него си появила якось тако неожіданно і тако неожіданно і пропала. І Йван – канєшно не сам, а через всяких подставних жєлающих заробити і прислужитися, почав дєйствувати. Но самому лячно. Бо ж проголосив себе свєтим.
То за канонізацію Йвана взялася цьоця Свєта – є там така давня Йванова подружка. Цьоці Свєті хтось написав бамагу, то вона пішла читати на сесії, а далі то пороздавали жєлающим поживитися на халяву срєдствам масової агітації і пропаганди. Так цьоця Свєта стала спікером, себто говорящою головою на защіту Йвана.



Но є єдна проблема. НАБУ то до фєні. ВАКСУ то ше до більшої фєні. А САПу вопше до ср…ки. Так шо єдінствєнна цель сего – відмити Йвана тувово. Но хто ж в таке повірит, як тут 98% чули, шо такі як Іван крадут, а ше два проценти – просто глухі. Се перша часть проблеми, чого плачі цьоці Свєти не досягнуть целі.

А друга часть – се всьо та сама "майфаца". Без "майфаци", цьоця Свєта, ніц ніде не буде. Можна жити без "май фаци", можна без неї рішати діла, иожна бути депутатом і начальніком і навіть прєзідєнтом, і головов облради. Можна без "май фаци" стати багатим і знамєнітим, вкрасти землю, сад, город, санаторій і сіножать. Можна без "май фаци" навіть вкрасти у сусіда корову, або й жінку. Можна без того жерти в ресторані, їздити на курорти і ше багато шо.

Но не можна, цьоця Свєта, без "май фаци" лишити після себе своїм дітям і внукам ефективну державу, суспільство рівних можливостей, право, безпеку, свободу і правила співжиття. Ніц се без "май фаци", цьоця Свєта, ше ніхто не створив і не створить. Не работає воно так. Ніц. Просто не їде, не йде, не пливе, не летить, а крутиться на місці, як "Тітанік" коло айсберга і не тоне тіко того, що давно сів на мілину. Але й не пливе тіко того, що на мілині єго обсіли всякі щурі, які не мають фаци. Себто писка чи ліца. Се перша часть.

А друга часть, то вапше прікол. Як Йван, коли перший пере пуг в него минув, а єго фаца щезла, як фата моргана, взявся через всяких анонімщиків мочити дєдушку Фищука. Подозрєвая, шо то він главний, а не дєдушка Шевчук і шо то він затіяв бунт, аби не тіко посунути Йвана від Інги, а й самому всістися поближче до файної молодиці. Ну, анонімщики в нас народ простий, недальокий і жадібний. То вони порозкидали по всіх средствах масової агітації і пропаганди, як хитрий дєдушка Фищук отвлікає вніманіє від себе – наглого контрабасіста-злодєя і свого зятя бувшого і від своїх маєтків, майна і прочих підвалів, набитих тушонками, а стрілки переводить на сараку Йвана, який страдав всю жізнь за Бога, "Брусницю" і Кушніра.

Ну то таке. Нє є великим шанувальником управлєнчєских і політічєских талантів дєдушки, но скажу так. Якщо вже тако по правді міряти на вагу нажите дєдушкою на всяких посадах і Йваном тіко на одній, то якби в раю вже свєтий Петро тіко з українців став брати хабарі на воротах за допуск на поля і ставки нектару і амброзії, то Йван би вже давно був із мішком під воротами в черзі, а дєдушка ше би брів із Мойсеєм із Єгипту.

Так шо, майте фацу й всьо у вас буде добре. Бо без фаци навіть з грошима будуть тіко гроші. Бамажки. Може навіть зельоні. Но всьо ж тіко бамажки.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram