З царствієм Божим – у царствіє власті. Блог Мостіпаки

Життя за тиждень в Черновіцах так ся змінило і наскілько стало лучше, що від несподіванки і улічшеній навіть риба в сточній канаві коло парку "Жотневий" повиздихала. Себто задихнулася від радості, щастя та добра і відправилася звідти прямо в рай – у тамтешній ставок а ля парадіз.

***



Канєшно, не можу гарантувати, що одразу і всім стало добре жити. Наприклад, Сірожі, якого так ше й не поставили главним у "хаті з левами", або Йвану Мунтяну, який думає, шо НАБУ єго не "поголить" до трусів, а ще лише "шерсті жмут". Але декому таки так – стало добре жити.

***

Ну, по перше, ЛГБТ-спільноті, яку депутати заборонили з подачі Гунька. Бо то як. Боротися, коли тебе ніхто не забороняє, то не тово. З чим будеш боротися? Ну взяв, наприклад, я той цвітастий прапор тай ходжу по Кобилянській. Тай ходи собі, чоловіче. Хоч по Кобилянській, а хоч по Роші-Стинці, а хоч по лісі темному. Хтось подумає, шо то прапор якогось Чаду, а хтось - шо просто цвітастий шалик. Навіть лисі пацани-штатні патріоти і хранителі цноти нашого традиціоналістського на всі двісті гетерогенного народу.



А так заборонили, то борба проти заборони розгорнеться з чим дужчою силою. Бо ж тра побороти заборону. А як її побороти? Та дуже просто. Можна попросити за границьов трохи на нові прапори, прокламації і брошури. А можна попросити притулку там же, бо тут лисі патрійоти і такі самі вітромозкі депутати і депутатки переслідують і права ущемляють.

Ну а Гуньку як вигідно. Ого! Так він хто? Просто неприкаяний Гунько в файній задяганці, з улибкою голлівудської звізди і неопридільонним родом занятій. А вже як заборонив ЛГБТ, то то перший із нашого города Черновці претендент на вхід до раю. Бо там всі думали до сего, шо Содом і Гоморру спалив Бог за гріхи. А тута виявилося, що насправді їх ліквідірував петицією Гунько за допомогою 24 пришелепкуватих середньовічних телепнів. Так що Гуньку – пряма дорога в рай, а Святий Петро вже чекає єго з ключами. Аби відправити на берег того райського ставка, де оселилася здохла від щастя і добра в парку "Жовтневий" риба.

Ну а шо вже 24 пришелепкуватим стало добре, то хто би сумнівався. Бо, по-перше, багато кому з них після сего видадуть індульгенцію на прощення всіх гріхів – сам Вася випише, який їм і за Папу, і за Маму, і за Кормящий Рог Ізобілія. І тим, хто бухає цілодобово, і тим, хто бив жінок, і тим, хто крав з бюджету, і тим, хто нюхав кокс, торгував дівками, чи грав у наперстки, і всім тим, хто брехав, словоблудив, ходив на сходняки і рішалова за ріг Художнього музею, і просто дівкам і пацанам, які лягли під Васю. Всім.

Васі індульгенцій не шкода, но він, як порєдний обліковець сего колгоспу, всьо порахує, в зошит в косу лінєйку позаписує і. коли траба, то послить великий палець, зошит погортає і всьо згадає. Бо добрий Вася всьо помнить. Така в него натура. Ну а раз вже 24 сих ЛГБТ заборонили та ше й в статут міста то внесли, то їх не тіко всі традиційні сім’ї – з усіма бухарами, лайдаками, сімейними дебоширами, насильниками і просто довбаками, полюблять, а й побіжуть за них голосувати – без бабла, просто так, за ідею, за цінності, за крепку сім’ю. Вопшим, ідійоти феєричні.

Ну а то, шо Вася в нас ше й шахматіст, бо в "Чапаєва" грав, то то ж ше страшно хитра комбінація проти мера Каспрука. Як мер наклав вето, ну тоди понятно, шо мер – за геїв і Вася навіть не поскупився на плакат, аби єго на сесії потримали. Ну, а якби мер не наклав вето на ту дебільну бамажку, проголосовану нинішніми алкоголіками і вчорашніми наперсточниками, то Вася би вже складав Попову список нових порушень Конституції і законів із боку мера і новий мішок пакував для нової відставки мера і нового суду у Вінниці. Васьові мішків не шкода, бо наш Вася – то класіческий психоделічєский ЛГБТ. Бо з Каспруком він і спит, і їсть, і п’є воду день і ніч, ніч і день. "Он с именем этим ложится, и с именем этим встает… Так Пушкин влюблялся, должно быть, так Гейне наверно, любил". Прям серіал можна робити "Вася і єго ЛГБТ Льоша".

То таке. Заготовочка з ЛГБТ була блєфом, в якому Вася - мастєр. Но як то ЛГБТ далі на дводенній тєжкій сесії у четвер-п’ятницю згодилося. Бо поки нарід, стурбований всяким там ліцом нашого безлікого города перед міровою общественностью, єго кредитними рейтингами, співпрацею зі всякими там міжнародними конторами і просто здоровим глуздом, шумів довкола ЛГБТ, а одинокі і всіма кинуті бабушки і дєдушки радовалися за традиційні сімейні цінності коло голубого екрана Васіного "ЧП", то Вася со товаріщі два дні "молотили". "Молотили" земельку. Так молотили, шо рожі їх стали рожевенькими, шо рильце того кабанчика, якого Вася селфив.

Таки щасливих писків в сесійній залі, як сими двома днями, я не бачив ше з тих днів, як Моклович з Кандибою йшли з генделика. Но тоди щасливими і рожевенькими були тіко двоє – Моклович і Кандиба. Тепер же зо три десятки щасливих рожевеньких писків активненько давили на кнопки, аж змокріли. Щасливий піт стікав по хребтах дзюрком в штани, мокрі долоні давили на "За", іспарини повиступали на шиях і ше десь, чого общественность видіти не могла, а гектари землі опинялися "в нужном мєстє і в нужний час". Для будущого отдєльних традиційних сімей і їх нащадків. Правда, через то ЛГБТ ту земельку трохи трудно тут буде продати нормальним людям, бо ніхто з нормальних сюди не прийде.

Але хто сказав, що оті щасливі рожеві писки виділяли землю нормальним, чи збиралися її нормальним продати. Вони ж її виділяли і продаватимуть таким, як самі. Таке то. А ви кажете ЛГБТ. Натуральне путанство. Традиційне.

***

Но сего тижня добре і файно було не тіко ЛГБТ, Гуньку і рожевим пискам. Гет непогано було і нашим батюшкам. Йой. Я наших батюшок всяких так люблю, так люблю, шо в мене до них вже майже щось таке, як у Васі до Льоші. Почті ЛГБТ. Я їх як тако бачу посеред дороги, то вся моя морда розпливається в улибці ширшій, ніж у Гунька. І всьо хочеться їх спитати: "Батюшко, як бізнес? По чім нині доступ до Бога? Не подорожчав? Таж казали, шо інфляція. Нє? Ну то дякую, дякую, свята ви людино. Хоч на шось розцінки стабільні. Слава Богу".

Та сего тижня батюшкам нашим було особливо добре. Бо Боже благословення нарешті зійшло на наш кольхоз у міськраді, наш ярмарок добра і справедливості для ізбраних, і вони щедро поділилися з батюшками. Громадською площею Пресвятої Марії.



А нє. Ви думали, що вони мали батюшкам віддати під 30-метрову капличку свої городи, чи площу перед готелем "Чернівці", чи може сквер коло "Сорбонни", чи свою земельку під забудову скоропостіжних житлових коробок, чи шо? Тож своє, рідне. Можна шаурму робити, чи біляші. А то площо загальна, тобто нічия. То най собі батюшки забирають трохи під капличку. Тим більше, шо то наші батюшки, патріотичні, а не "кирилоноси" якісь. Хоча, як ті попросять, то чого би не дати? Дати. Тим більше, коли то не твоє.

То ж не на школу якусь місце, чи дєтсадік, чи, не дай Боже, бібліотеку (тьху, тьху, богохульство яке), а то на капличку. Тим більше, шо наші батюшки - то пацани канкрєтні. Не якісь кідали. Батюшка, коли просив місце посеред площі на капличку, шо казав? Правильно. Шо скоро пацанам тра буде помощі батюшок, через рік. Бо коли на вибори тако собі тіко з баблом, воливов, гречков і цукром, то єдне діло. Тілесне, так сказати. Просто жрачка. Як худібка якась. А вот, як до воливи на вибори ще й із Божим словом, з бамажкою за підписом батюшки і з проповіддю батюшки в церкві, де будуть після казання читати список богоугодних кандидатів, то вже зовсім інша справа. То вже духовне. Можна так навіть сказати, що високодуховне.

На а заодно і многоходовочка-блєф від Васі. Рішення незаконне? Да. Каспрук вето накладе? Да. Значить шо? Каспрук проти Бога, церкви, батюшок, дітя комуніста, ісчадіє, богохульник, єретик вопшим. А не накладе, ну тоди в список Попову єго – і на Вінницю з мішком.

Нє. Ну дехто, канєшно, лоханувся. Той же Петришин чи Гончарюк. Но пацани ше можуть здобути Боже благословення від своїх батюшок. Ще є місце під каплички на Центральній, Соборній площах і в кутку на Тралці, де місце від зірки "артістки від Бога" Ані Лорак звільнилося. Так шо, вперед. До виборів ше рік. А батюшки люди щедрі. І казання скажуть, і з зошита будуть в неділю читати "Во здравіє", і навіть із кадилом і святою водою по округах ходитимуть. Ну за то тра буде щось трохи дати. Бізнес є бізнес. Нічого лічного. Тіко духовне і возвишене. Метрів на 30. І прилавочок для свічечок. Тьху. От понаписував. Анафему мені. На площі Пресвятої Марії.

***

Но особо щасливі були сего тижня двоє наших зверхників Гончарук і Нефьодов, які рішали між собою судьбінушку нашої митниці. Та якось так рішали, шо про то всі почули, побачили і навіть змогли прочитати. Тіко може в когось ше виникли сумніви, а чи правда то всьо. Чи не фальшивка, ся розшифровка їх базару. Но в тих, хто знає нелегку судьбінушку нашої митниці – сих воріт без клямки, то не дуже то й сумніви виникали.

Бо, навіть, як то всьо брехня, то дуже похожа на правду.





А як тому, шо чи то правда, чи брехня, повірити, то виходить така картіна. Та дивакувата поїздка сих двох товаріщей на нашу митницю, то був схоже такий хитрий план Іллюші Курятніка. Тіпа Нефьодова, який чогось ходить до Іллюші додому (видий зичити на пропітаніє або на заплатки для картатого пимжачка), Гончарук просить за якогось кренделя нашого з Калінки (уявляєте масштаби наших государственних мужів), аби єму десь на митниці трохи хвіртку втворили, бо так єму там жити не давали Бурбак із Салагором. А він тіпа імпортьор. Ну самі понімаєте, шо у нас за імпортьори – про них ще Лєрмонтов у повісті "Тамань" писав.

До чого ті двоє государственних мужів – у камізельці і в картатому пимжачку, дотерли, то так і не понятно, бо в кінці того базару якесь почті ЛГБТ – там цьомочкі, цвєточки…

Но як я си поняв, діла на митниці в уяві наших государевих мужів виглядають так: на митниці окопався Бурбак. В якій він там траншеї сидить, то вони не видають. З ким сидить, тоже не видають, але всіх їх звідти нах, а туди Добровольського, який і так там десь сидить, але десь рангом помєльчє...

І от задача сих двох – другого начальніка 42-мільйонної країни і її главного митаря, пропхати десь коло Бурбака лазейку в паркані під дротом для якогось бариги з Калінки. То єсть впхати туди в лазєйку чувака від Курятніка, а він на мєстних виборах посипле тут баблом, шо снігом, аби правяща "Слуняча партія" і її геніальні прєдставітєлі, від яких вже тріщить купол Верховної Ради, ше й тута кудись попролазили. Се і буде не тіко повна і окончатєльна перемога над контрабандою, але й тотальна перемога нової власті над політичною корупцією.

Так шо таке. На місці Бурбака я би зарив ту траншею на митниці, прикидав гіляками і вернувся до жінки додому. А на місці Салагора би йшов із Сірожою нову книжку писати. Аби разом із новим режимом і єго геніальними менеджерами й справді не опинитися в траншеї під завалами політічєских тєл у камізельках і картатих пимжачках.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram