Не минуло й півроку, як криша си зрушила, но черепиця ше не обсипалася. Глава правітєльства в камізельці, який тіко пару днів тому тута в резиденції клявся, що він з ніг збився і три пари кальошів на мєху стер, шукаючи нам хазяїна "хати з левами", як тіко виїхав з Черноуців і доїхав аж до Маріуполя, то там на засіданії свого кабінєта знайшов нам хазяїна – Сірожу.

Сірожа одразу надув щоки, що бомбони на патичку, а народ масово – ну кіко в тім Фейсбуці тої маси лайдаків, кинувся єго там вітати, хвалити, бажати, мастити, лизати і прилизувати, що корова мале тилє на толоці навесні, як тіко єго з хліва вивели на пашу.



Но як тіко наш народ облизав Сірожу, то одразу собі поставив вопрос ребром: "А з якого перепугу, за які заслуги перед Родіною, великим і могутнім ЗЕ, єдіновєрною партією "СлуНа" і лічно акціонером проєкта Бєнєю Коломойским?" Ну і тута всі тако трохи "підвисли". Ну не тіко, не трохи і не зараз, а так вже років зо триста, но зара "підвисли" канкрєтно, бо ж великий і могутній ЗЕ обіщав щастя, здоровля і каждому на Миколая під подушку по патрєту Лєни Кравєц із золотим кольцом на пальці та автографом Юзіка. То шо? Тепер то має Сірожа всім рознести, чи від кого чекати? Народ хоче знати. І чого Сірожа? А не Другановский. Я от би хотів аби мені подарок під подушку з Лєною і кольцом поклав Віталік. Бо заслужив чоловік.



А де тута всякі політічєскі хитросплєтєнія, хто кому заплатив, шо мінєєм, по чім береш? А хто кому заносив? Бо ж корупції то вже ніц нема, то тра знати, куди тепер без корупції нести. А де сходняк був? А чи був там Курятник? А як не було Курятніка, то Сірожа – "не легітимний" полностью. Бо без Курятніка власті нема. У каждої власті має бути свій Курятник. Ну, або Бешлей на худий кінець. Чи не на кінець, а на начало. Вопшим таке. Біда. Нема опридєльонності.

І ше. А де тута Васьове і Оксанчино? Бо ж Сірожа коло них крутився з 2010 року, шо лис коло курника, де повно золотих яєць.



А де Кушнір і Слон? А Бурбак? А Міша Папієв? І вапшє, главний ріторічєский вопрос: "А шо робити з Салагором?", на який отвєта нема ні у великого і могутнього ЗЕ, ні в Камізелькосяйного Гончарука, ні в спеца по цінах на помідори і тапочки Нефьодова. А в якім генделику сиділи? То важно, бо чій генделик і хто наливає, той баришню, себто Сірожу, більше буде танцувати. А хто дес тамо за барнов стойков потягував кавусю, то най ся оближе під самим носом.

Вопшим, вопросів так багато, шо в декого макітра так си замакітрила, шо на хеловін він си замінив її гарбузом. Аби легше було шукати прості отвєти на сложні вопроси соврємєнності.

А всі отвєти, як всігда, тута давно знає, давно має і давно всім розказує Славцьо Богослов. Недарма ж він тако під стовпом, шо навпроти бувшого "Кобзаря", де ше недавно Лєна Кравєц із кольцом на вікні сиділа, періодічєски з самим Васьов діла тре. Ну тіпа, аби їх ніхто не підслухав. То й на тому пацани спасібачкі, шо підглядати можна.

Ну то Славцьо Богослов всьо тако знає і всьо в тілівізорі всім розказує. Ну і хто тут винен, шо народ наш такий темний і Славцьови не хоче вірити. А я вот не з таких. Мені, шо Славцьо каже, то всьо заходит, як чістєйша рафінірована правда. І коли Славцьо виліз в тілівізор, то я тако враз поняв, шо зари звідти потече. І потекло. Всьо правдиво текло. Про Сірожу. Шо Сірожа наш, то не від сходняка. То єсть від сходняка, але не від нашого. А від самого Запада. Всемогучого. Такого могучого, що наш великий і могутній ЗЕ тако тихо курить на припічку.

Так шо, як каже Славцьо, Сірожа – агєнт Запада, Євросоюзу, цьоці Австрії і бабушки Марії-Терезії. Бо як бабушка Марія тако своїх непомірно багато дітей видавала за не бідні монарші доми Європи, аби вдома їх не годувати, то так і Запад видав за нашу "хату з левами" самого Сірожу. Бо Сірожа у них – агєнт. Консул. Поважний. Почесний. Honorarkonsul. Нє. Ну є канєшно наклепники. Як без них. Той же Петро Дмитрович, який писав, шо то консул Фірташа. Но тута і Петра в наклепі не запідозриш. Як? Всьо ж чиста правда. Навіть в Петра сей єден раз. Фірташ де? У Відні. Відень де? В Австрії. То шо Митро не годен мати си тут вдома консула? Годен. Не бідний же чоловік. А кіко там на того консула тра. Трохи вогирків продав і вже тобі маєш консула. Такі то діла. Но я тут не про то. То такий лірічєский відступ. Про Митра і єго консула.

Я тута про то, шо Сірожа таки агєнт Євросоюза, Запада і цьотушки Австрії. Чули, лохи! То вам Славцьо Богослов сказав. А він знає. І я єму вірю. Но. Така вже натура. Взяв і перевірив. І всьо зійшлося. Б’ю чолом, Славцю.

Таки так. Сірожа – агент ЄС і Запада. З сего приводу засідали представітєлі великої сімки. У Сучаві. В "Лідлі". Їх там видів мій давній істочнік, коли їздив за мітітєями і пивом. Опшим, шопився там по мєлочі. І акурат то засік. Як тако засідали в фастфуді поважні такі вуйки, аби Сірожу тута на царствіє поставити.

Істочнік, канєшно тово. У політиці великій, а тим більше в международній, дуб дубом і бук буком – вопшим дєрєво. Більше по пивасу і мітітєях. Но тако трохи впізнав ділігацію. То там тако засідали, цокали бокали і жерли сосіски з хрундєлями семеро: Штайнмаєр-однофамілєц (від Штайнмаєра –орігінала, ФееРГе), Чіполіно Козаностра (Італія, прєдставлєнія не потребує, бо в нас і свої такі є), Нака Ся Викуся (суші бар, Японія), граф Же Не Манж Па Сис Жур (від Макрона), Раймунд Петрович Браун-Хижняк Зазбручансько-Ніагарський (від діаспори, Канада), Кличко (від Джуліані, США) і ше якийсь вуйко в суконному пимжаку від брексітерів (Велико-Мала Британія). Нє. Ну і понятно, що сім разів внучатий і вісім разів пмємяш бабці Марії Терезії і позашлюбний внучок Сісі (Австро-Мадярська імперія, вона ж Австрійська республіка) на правах дорадчого голосу і з пісьмом та штемпелєм готелю, де, за дивним збігом обставин, тихо сидит під віником Митро Фірташ і матюкається непрілічно в телефонну трубку з відрізаним шнуром, тоже там був.

Ну вот, істочнік передав, шо то всьо там так голосно гавкало, жерло і лапало за (жуть шо, хіба так в Європі можна, проклятія на вас Гунька) дівок, а тоди почало голосно кричати: "Сірожу на царствіє! Сірожу на царствіє! Україна понад усе! Романія маре! (для балансу політічєского). І з тим всім поперло до гряниці, де передало то всьо прошеніє для глави в камізельці, кому би ви думали, Салагору. Якого Гончарук в камізельці перед сим шукав. Шукав сараку, бо не знав, шо той важну государственну місію виконував.

Отакої. В нас хазяїн "хати з левами" - агент Запада і жодна падлюка вже не скаже, шо шось в нас не то і не так. В нас є бамага і подтверждєніє із Сучави – нашої крайньої западної точки під "Лідлом".

Так шо тепер ми маємо свого агента Запада. Втім, я би так сказав, шо не дуже то й першого. Були ше й першіщі. І тоже файно в нас вкоренилися. Західний кукурудзяний жук і рудий голландський слимак. Хто мені скаже, шо то – не агенти Запада, то хай докаже, шо вони – агенти Востока. З Востока в нас тіко сарана. Но то вже гет друга історія.

***

Но не всім так повезло, як ото Сірожі-Honorarkonsulу. Бо така вона тяжка судьбіна і ноша власті. Тєжка, шо каменюка, яку Сізіф пхає на свою гору. Но Сізіфу то шо… Каменюка, воно, шо в Греції, шо в Африці, а шо в Україна – каменюка. А вот якшо замість каменюки торба з грошима, то така власть ше тяжча, ше відповідальніша.

Бо тра, аби мішок дорогою не змок, аби єго не вкрали, аби миші не погризли кінці, аби жінка при розводі не відобрала, аби діти не розтринькали, і аби навпроти не котився пес під овес. Вот кіко всяких страхів є. Тра бути жутко бдітєльним. А як тіко втратив бдітєльность, то всьо – на мішок збігаються всі. Особенно ті, хто по долгу служби натасканий на пошук таких мішків. То така сараку біда приключилася з нашим Іваном, шо обласний війт.

Тако хотів чоловік, аби всім було добре. І другові Юрі, аби мав санаторій почті на халяву. І собратьям по разуму в облраді, аби "не за так" голосували. І собі трохи тово – шось з мішка вщипнути. Бо з 180 тищ, коли ти рулюєш худібкою, яка готова взяти тіко на файний обід якийсь штуцер "баків", то тобі в торбі може лишитися добра купа файних зелених фантиків. Ніби вже всьо було на мазі. Йван вапше був щасливчиком, відколи єго десь знайшли на якомусь городі в Опришенах і приліпили до власті, шо дишель поперед воза. Но як тіко Йван втратив бдітєльность, а тут –НАБУ. Бубу, бубу, куку, муку, муму-муму, а воно вже під хатов. Така контора. Жадібних і небдітєльних виловлює. Кого на хробака, кого на макуха, а кого й на лоха.

Ну а шо їй робити? Жити якос тра? Тра. Вон СБУ якос живе? Живе. Прокурадура якос жиє? Жиє. Поліція тоже не бєдствує. Суди так ті вапше гусєчим жиром вкрилися – і качачим тоже. А новенькі – НАБУ, САП, ДБР, Єдрітваючерезкоромисло і прочі борцуни з корупцією. Жити їм якос тра? Тра.. Ше й як тра. А тута не бдітєльний Іван. Лоханувся вопшим.



То як єго не взяти тепленьким? Та то і я би взєв. І шось трохи потряс тако догори ногами. То пару рублів би випало..

А коли за діло беруться професіонали. О. То совершенно мінєє діло. Їх так багато. Тих професіоналів. А жити так всім тра, шо тако будут трясти, аж поки з трусів послідня гумка не випаде. Професіонали, вопшим.

Я вапше би всі сі контори для економії бюджету звів в одну велику супер конторіще з супер полномочіями. І назвав "Роздівалка для лохів". Бо тут таке діло. Раз крали, крадут і будут красти, то має бути той хто роздівав, роздіває і буде роздівати. Для балансу в природі ж є і вовки і барани, і дятли, і яструби, і миші, і коти. То чо не має бути так в нашій державі? Тим більше, коли соціал-дарвінізм давно став її єдиною правлячою ідеологією.

Так шо тута таке, Йване. Наносив в закрома, будьте такі ласкаві, трохи роздівайтеся. Бо зиму тра пережити всім. НАБУ ж не звєрі якісь. А чисті тобі гуманісти.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram