Мажоритарка: личка, писки, красавіца і красавці. Блог Мостіпаки

Висунення товаришів і товаришок - це гра, коли ігри закінчилися. Хоча в більшості з них цього розуміння нема. Оплатять це всі – і ми, і вони, і ті, хто не знав, і ті, хто здогадувався, і ті, хто знав, але нічого не робив, і ті, хто знав, а робив навпаки.

Чому? Бо все або вже закінчилося, або закінчується. Час вибору. Вибір часу. Епоха її носіїв. Носії тієї епохи. Ресурси. Вічний лише каток історії і процесу. І ти або на катку, або під катком. Можеш ще стояти збоку. Коли вдома город, свиня, корова, кури, баняк смальцю і мішок квасолі. Та каток часом злітає з котушок. І мчить городами, давить курей, квасолю і банки смальцю…



Округ №201

Важкий, банальний. Нецікавий. Амбітний, жлобський. Зверхнє ставлення до людей. Примітивне ставлення багатьох людей до свого вибору.

Микола Федорук. Коли літак із випускниками профтехучилища за штурвалом і на місці штурмана йде в штопор, то пілот, який сидить на місці пасажира, але знає, що машину ще можна посадити в чагарник або в болото, а не лупнути об бетонну стіну, завжди має шанс. Це із серії того, як баби і діди на Буковині, які пам’ятали часи цісаря, а після нього пережили прихід румунів, два приходи совєтів, погроми, депортації і війну, казали: "За цісаря навіть глина була жовтіша".

Олена Лис. ЗЕлис. ЗЕолена. ЗЕвідсамогоЗЕ. ЗЕкандидат. ЗЕдепутат. ЗЕштаб. ЗЕщось напише. ЗЕвідео. ЗЕрадіо. ЗЕбуклет. ЗЕроздамо. ЗЕзабудьмо. Було ПЕ, стало ЗЕ. Буде МЕ, БЕ і АБАБАгаламага.

Головне,вірити, що саме ЗЕ (БЕ, МЕ, КУдкудах…). В якогось перуанського письменника є повість про його батька, який 70 років чекав змін після кожних виборів…

Оксана Продан. Свій асфальт за гроші міського бюджету. Свій банош з маминого кафе. Свій телевізор. Своє радіо. Свої Клички, бо більше нікому їх не треба. Свої гроші, багато, багато грошей, що не приносять свого щастя, багато, багато щастя. Своє все, що не дає все і так багато, як би хотілося. Свої крила Ікара, що летять до свого сонця.

Віталій Михайлішин. "Блошка" на Зеленій. Заготовка зі старого металу, яку продає старий токар. Продає, бо руки не служать, а станок барахлить. Думав, вийде шедевр. Вийшло те, що вийшло. Трохи різак обточив. Трохи схибив, бо перед тим хильнув. Хоча в 2012-му за то платили дуже дорого. Тепер вже не те. Та викинути шкода. Все ж старий метал. Тепер вже і такого нема. Може ще хтось обробить. Та вже і токарів нема – білої акації квіти еміграції…
Це як радянський гранчак і його китайська підробка. Радянський догори дном – це все ж скляна колона - класична, а китайський – просто гранчак.

Максим Кияк. Краще класика не скажеш. "Grau, teurer Freund, ist alle Theorie. Und grün des Lebens goldner Baum. (Теорія завжди, мій друже, сіра, А древо жизні — золоте). Й.-В. Гете "Фауст", слова Мефістофеля в сцені "Кабінет Фауста". До речі, кандидату мало би бути знайоме з дитинства.
Інші вибачайте. Як "пірвете" всіх, приходьте.

Округ №202

Кінець легенди про патріотизм, любов до України, її церкви, мови, вишиванки і Кобзаря. Тимчасовий кінець. Халява, блеф, міф, фантом перемогли. Солодка Даруся від Кіцманя і до Путили з’їла свою цукерочку. Наколоту телевізором. Прозріння прийде. Та не зараз. Хоча не факт, що не захоче патріотична Даруся нової цукерочки.

Іван Рибак. Внук опришка і племінник Довбуша - тепер не пройде. Може спробувати Нью-Васюки Остапа Ібрагімовича? Більш органічне. Майже на рівні Миронова і Юрського. Але ближче до аматорського театру трикотажної фабрики. Можна пообіцяти, наприклад, Куршавель на Памірі. Або масовий збір молока на швейцарський сир. Одну головку. Місце Кіси як "батька демократії" тут в окрузі надійно зайняте. Тож це теж не пройде.

Олександр Фищук. А ось і наш "батько демократії". В партії старих гебешних, мєнтовських і податкових генералів. Генделик, кропив’янка, костіца – по путівцю Кіцмань-Мамаївці-Лужани-Дубівці-Вашківці-Вижниця-далі дороги нема. І назад. Костіца, кропив’янка, кров’янка, тлуста офіціантка. Старі голови чогось там. Сільпо, райвно, гімно (гуманітарно-інформаційно-молодіжно-народної освіти). То така агітація. Тож дуже багато хто 21 липня здивується, що такий поважний газда є у бюлетені.

Іван Гешко. Органічно. Дуже коротко. Блискавично коротко. Типу "Я, Іван". Зате швидко. Дуже швидко. Навіщо? А що робити, куме, що робити? Раз такі йдуть, то чому б і ні? Я що, рижий? Трохи? Ну нічо. Нічим від них усіх не гірший. А де в чому навіть кращий. Бо вище, сильніше і швидше.

Максим Заремський. ЗАвідЗЕ. ЗЕкандидат. ЗЕслуга. ЗЕнароду. ЗЕщось напишуть. ЗЕщосьроздамо. ЗЕзелене. ЗЕнове. ЗЕсвіжак. ЗЕпіплсхаває.ЗЕа тамякбогдасть. ЗЕлохижбо.

Округ №203

Бідний румуно-молдавський і молдаво-румунський народ. Такий довірливий і щирий. По лицях у тролейбусах особливо видно. Ще довірливіший і щиріший, ніж наш. І може ж обрати. Ой, може. Бо ж довірливий і щирий. Особливо в тролейбусах, де кишать кишенькарі.

Іван Семенюк. "Мы вольные птицы; пора, брат, пора! Туда, где за тучей белеет гора". Гора з куполом. А на куполі – прапор. Нема більше кому. Просто нема. Інакше бідний румуно-молдавський народ знову залишиться сиротою. Як вже не раз бувало. З помідорами, редисками, сливами, курудзами, виноградом, грошима, але сиротою. Там скучняк, нудота і фігня. Тут стройки, плитка, ферми і лижня. Але треба. Треба тата. Бо сироти.

Григорій Мазурашу. Класика. Класика постсовка. Журналісто-спортсмен. Спортсмено-журналіст. Чиновнико-журналісто-спортсмен. Спортсмено-журналісто-чиновник. Актівісто-журналісто. Коментаторо-ночнік. Актівісто-ночнік. Серед румунів – румун. Серед українців – майже українець. Серед православних православний. Серед комуністів – комуніст. За все – мир, дружбу, жвачку. Проти всього – миру, дружби, жвачки. Опшим, любимий персонаж усіх. Чому всі люблять Вінні Пуха. Бо такий, як всі. Тирса і каша. Ага. Ще забув. ЗЕгріша. ЗЕкандидат. ЗЕмазураш. ЗЕбрат. ЗЕокорочок.

Михайло Жар. Господь вам на поміч. Кого везете? Кандидат? А чого мовчить? Глухонімий. Прости Господи. А там що робити буде? Сидіти. А тут шо, не може? Тут вже сидів. Хай там посидить. То й Бог вам на поміч.

Округ №204.

Загадкова бессарабська душа. Для мене ще більш загадкова, ніж румуно-молдавська.

Максим Бурбак. Увійшов у смак. Вдало. Але. Загадкова бессарабська душа. Дуже загадкова. Вибори покажуть. Якщо далі все буде йти, як іде, то ближчим стане округ №202. Хтось же має там нагадати, що внуки бійців УПА не мають їсти цукерки, як солодка Даруся. А Максим за політичними поглядами йде кудись туди. За це йому пробачать дещо. Такі політичні обставини. Можуть бути завтра, післязавтра, чи вже за рік.

Валерій Божик. ЗЕбожик. ЗЕкандидат. ЗЕкоманда. ЗЕрумунський паспорт. Нема? Ага. Пізно бронепоїзд, що летить під укіс, підпирати граблями. Вже пішов. Але. Загадкова бессарабська душа. Ой загадкова.

Василь Козак. Якщо це не зупинити – це наше майбутнє. Ага. Енгельгарди, інститутки, панщина, Микола Джеря, бунчуки, серпи по… Щось таке. Газди, загалом. І холопи. Теж загалом. О, загадкова бессарабська душа.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram