Вот і дожили, пережили, переперли, перелізли, переповзли. Рік 2018-й скінчився. Но. Далі пре 2019-й. І знов він для нас, як для большевиків – єсть послідній і рєшітєльний. Як переживемо, доживемо, перепремо, переліземо, переповземо, то буде всім щєстя. А там далі – 2020-й. Послєдній і рєшітєльний. Сто пудів. А хто доживе, то і 2050-й. Ех. Боржомі мнє, боржомі.

***

Но. Рік 2019-й, то він в нас особєнний. Ізбіратєльний. А в нас як тіко ізбіранія, то єсть вибори, то якась хринь. Шось тіпа апокаліпсиса, нізвєржєнія падшіх ангелів, випригування чортів із кіпящіх сковородок, бегства страдальців із чістіліща і перевертання човна на Стіксі прямо перед пащею триглаво-тримордого Цербера.



Карочє, повний тріндєц, бо Україна вибирає, чи то прізідєнта, чи то парляменту, а чи то горсовєт, чи сільраду. У каждого, як то кажуть, свій армагедон, Стікс, Цербер, падші ангели і ползущі дідьки, відьмаки та гаддя з усіх щєлєй і закапелків.

То шось таке тепер буде весь рік та ще й із переходом на 2020-й. Із самого начала, не встигне ше вистигнути послідній голубець на вилці якогось Василя чи Йвана, а послідня чарка не заллє єму пику під осуждающій взгляд любімой тьощі , як у повний рознос попрут вибори нашого прізідєнта. Як то кажут, тіко во здравіє і тіко во спасєніє. Інак у нас ніц ніззя.

Бо нашо той город городити, мордо-борди навішувати на всіх хоч трохи устойчівих опорах і забивати всяк ефір на тєліках між прокладками, тампонами, растішками і срєдствами від запорів своїми цінними пиками, якшо це не є послідня і сама важна з часів князя Вальдемара, цьоці Ольги, Радомисла, Осмомисла, Данила, Гаврила, Сірка, Бровка і батька Богдана рєшітєльна битва за спасєніє нашої держави від супостата?



Так шо спасати нас будуть. Тримайте штани, спідниці, шапки і кишені (особливо їх). А раз спасати будуть, то я би не радив розслаблятися в цих екстремальних условіях, а помінєти гривні на долари (то ми так робимо завжди, як тіко нас починають спасати від супостата).

Далі можна купити си (за то, шо не помінєли) якихось горішків, пивка, кока-коли, попкорну, курудзєних паличок, сісти коло тєліка і чекати прихода спасітєля або спасітєльніці. При цьому важно не пропустити, коли і де є знижки на прокладки, слабітєльне, в’яжуще, моющі срєдства і агушу. Бо спасітєлі спасітєлями, а в хазяйстві всяке згодиться, коли вас спасати будуть. Особливо в’яжуще і слабітєльне. Ну і канєшно, моюще.

Ну а далі, шо особєнно важно, жєлатєльно якусь халяву не прощолкати. Бо прощолкав халяву, значить ти лошара. Кум уважати не буде. Кума не підморгне. Теща та вопсчє згноїть – коло плити в одних трусєлях полосатих в її фартушку день і ніч стоятимеш. Бо ж як так? Спасітєлі халяву давали, а лох не взяв? Лошара. І за кого ти, доню, виходила? Так шо бдітє в оба вуха, вока, ніздря і всі дірки.

Так шо беріть, коли будуть там десь томосики роздавати, або газ по рублю за куб. То тра брати і собі, і сусіду (будь він не ладен, але сусідка так нічо жіночка, може сусід скорше вмре), і родствєннікам в Канаді, і навіть дальоким ватним родствєннікам за Уралом, хай приобщаються до благ халявної цивілізації.

Вопшим, тако, як я вам кажу, то тако беріть усьо: і томосик, і новий правопис української мови, той, де "лямпа", і нове оружіє для армії – беріть по три штуки, то єдино цінна вєщь і не важно, шо армія її ше не виділа.

Газ по рублю за куб гребіть мішками і складайте в подвалах, на балконах, гаражах, кладовках, тещі на кухні і тестю коло самогонного апарату.
Долар по 67 копійок і дешевше хапайте і лапайте, лапайте і хапайте. Вопшим, всьо на нього мінєйте по такому курсу – і євробляху – три штуки, і хату, і контейнер на Калинці, і кіоск з чебуреками, і сковородку під чебуреки з позаторішньов воливов, і три шуби норкових, і два сервізи польських, і жінку, і тещу, і пса, і кота, і всьо, шо де погано лежить общєственне, бо всьоравно пропаде - вкрадуть. Окупиться сторицею. Потім вам за ті гроші такого дадуть в штири рази більше і ше й концерт Дженіфер Лопес лічно у вашій трьохкомнатній хрущовці з євроремонтом і хрустальною люстрою від "Алі баби".

І вірте, як разні спасітєлі і спасітєльніци вам будуть казати, що Раша-параша тако завтра розвалиться вхряц, а Гейропа вже зогнила, а МВФ, то глитай, куркуль і тра його вилами (правда, надувними) під саме мнєке місце (о, глазур, шарман). І всьо ми самі своїми силами. І ніц нам зичити не тра, бо в нас того в закромах і сусєках, що в старій гоголівській церкві – повно. А ше нам би ядерну зброю у схроні, то ми з криївки нею цілим відром перед носом усім махали і ніхто би нас не то шо не тронув, а й близько би не підійшов – так би той уран із плутонієм вонєли.

А ше вірте, шо пенсії будуть по тищу євро, а зарплати по три тищі вже завтра, а тово криворуке, що вам замість газового крана прикрутило водяний і ледь не спалило вам кухню, то великий професіонал, за яким бігає вся Польща і ше трохи Германії і ніяк того каліку спіймати не можуть.

І вопши багато чому вірте. Шо річка Йордан, то насправді Дніпро. Шо Єрусалим збудували наші мастєра. Шо Ісаака Ньютона насправді звали Йван, а з Комумбом в Америку всі пливли у вишиванках.

Якщо у то всьо повірите, файно єго переварите, халяви якоїсь хапнете (ну хоча би кільо гречки, а не єдного долара по 67 коп) і виберете собі спасітєля або спасітєльніцу, а ті позичать у глитая МВФ ше трохи грошей під створення якоїсь чергової контори по боротьбі з конторами, прізраками, прізраками прізраків, фантомами, міражами, полярним сіянієм, галюцинаціями і ліхорадочним маренням, то считайте, шо опасность для Родіни сего року мімо прошла і 2019-й явно вдався.

Тоди 31.12. 2019 можна зо спокійною совістю сідати і пожирати олів’є з мідного тазіка, мандарини ящиками, а шампусік наливати прямо з ванни – черпаком, а то й просто хлебтати – з кумом наввипередки.

Вопшим, всьо буде Україна!

Олександр Мостіпака



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram