У Чернівцях в певних обмежених колах обмежених осіб набуває популярності нова гра "безперервні засідання сесій міськради". Тепер не лише чергові сесії тривають по три-п’ять днів, але й кількість позачергових збільшилася в рази, а їх тривалість стрімко наздоганяє тривалість чергових. Ще трохи і Чернівецьку міськраду можна буде спокійно перейменувати у "Верховну Раду України (копія)" або сейм Речі Посполитої періоду її розпаду, де кожен бовдур, користуючись так званим принципом "Liberum veto", міг припинити обговорення питання в сеймі і роботу сейму взагалі. Так вони все й про.. ли. І ці, схоже, до того прямують. І ті не "доганяли", що роблять, а ці і поготів... Тож була шляхта така-сяка, а тут… Породистий на вигляд хіба що Чесанов, бо з орлом на лацкані. Всі інші – плем’я безрідне. Тобто, народне. Не з неба ж вони впали. Навіть порфірородний Василь Сафронович.

Коробкобуд став таким собі дивним і прибутковим нині бізнесом у Чернівцях. Це коли мало не в усіх районах міста (окрім поки що Центральної площі і двох кладовищ), як співає Оля Полякова, "шльопають шльопки", тобто будують житлові багатоповерхівки. Але не це дивно. Дивно те, де багато хто продає таке житло – як правило "за долари". У багатьох районах міста бачив звичайні будки, де знаходиться лише стіл із ДСП і пластиковий стілець, але на дверях (а то і через усю будку) написано, що тут продають житло. І буковинці у ці "собачі будки" несуть свої кревні, важко зароблені чи наторговані долари. Не знаю. Я би у таку будку не ризикнув навіть за чаєм сходити. Але, очевидно, наші люди мають високий рівень довіри до будівельного бізнесу, а недобудовані під’їзди, чи не підключені до газу і світла будинки, то так… Розповіді невдах і заздрісників. Так що несіть у будки долари. Ну, ну.

Депутати села Чорнівка, які вже котрий місяць прагнуть приєднати своє село до Чернівців, минулої п’ятниці зіткнулися у міськраді зі своїми міськими колегами. Вірніше, з їх справжнім нутром, котре можна сформулювати відомою цитатою з класичного вестерну "Чудова сімка" "Банки у Техасі повинні грабувати тільки техасці". Діалог звучав приблизно так (не претендую на достовірність цитат):

-Хочемо до Чернівців, - вдарили шапками об землю чорнівські депутати.

-Та нафіг ви нам потрібні, - знизали плечима чернівецькі народні обранці.

-Та у нас краєвиди, озеро, рекреаційна зона (навіть картинки розвісили у коридорі).

-А земля у вас є?

-Нема – приватизували, розпаювали.

-Ну то тим більше, нафіг ви нам такі потрібні. Дармоїди. Ще дорогу вам будуй.

Так і пішли чорнівські депутати, "не солено борщів похлебтавши".

Не знали сараки, що з такими треба говорити на їм зрозумілій мові. А замість картинок у міськраді до двору (і ресторану, і готелю) кожного підігнати велику вантажівку свіжо збираного сміття з Чорнівського сміттєзвалиша, яким громада села люб’язно дозволяє користуватися чернівецькій громаді. Тоді би міські нахаби значно зм’якли. І розмова би вийшла більш конструктивною. Бо то вони на вигляд, коли зграєю, такі грізні. А всередині добрі, теплі і м’які, як Чорнівський полігон ТПВ.

Фото: Негативний Іон/Fb

Голова облради Іван Мунтян і "громадянка Румунії Альона" потрапили у ДТП на службовому "Фольксваген Пассат". Такою сенсацією тепер, після того як недавно "поховав і воскресив" губернатора Фищука, нагодував місцеву Інтернет-спільноту блогер Михайло Шморгун. Слідів того ДТП так ніхто і не знайшов. За даними Михайла, його сліди ховають у гаражі. Дорогий Мішенька, як сказав би Станіславський, "Не вірю". І не тому, що цього не могло бути. А тому, що ну який же поважаючий себе Мунтян та ще й з "громадянкою Румунії" розмістить себе у салоні якогось "Пассату". Тільки "Прадо", Мішенька. Тільки "Прадо". Та й нема у нашій області зараз такого гаража, куди би міг поміститися Мунтян. Масштаби не ті. Його гараж – то уся Буковина – від Герци до Дністра, від сивих Карпат до Козакових садів. Тай краще вже як не "Прадо", то хоча би якийсь "Ніссан"… Це хоч очікування чогось, а то "Пассат" - уже завершений процес.

Депутати Василь Продан і Ростислав Білик, як і годиться для такого дійства – у білих сорочках, заявили що відберуть у злої і страшної родини Бурбаків 400 млн. грн., які та нібито винна місту за ринок "Добробут". До того ж, Василь Сафронович пообіцяв ці гроші роздати усім на компенсацію комунальних тарифів. На то дзьобики уже роззявили десятки тисяч любителів халяви, яким так любить на словах догоджати Василь Сафронович. Я ж собі уявив таку картину – "Повернення блудних Бурбаків". Олексій і Макс тягнуть (кожен) на горбу по три мішки гривень. Ще два ззаду везе на тачці сам Яценюк. Біля стола в оксамитовому халаті стоїть, взявши руки в боки, хазяїн Василь. За столом сидить у камізельці та нарукавниках бухгалтер Ростислав. У вікна заглядають десятки тисяч дзьобиків. Картина олією. Сюрреалізм.

Колаж Олега Анохіна, Fb

З легкої руки депутата Продана депутат Ростислав Білик і журналіст Вадим Пелех стали "індусами". Пам’ятаєте, таку пісеньку Володимира Висоцького про переселення душ: Ну "если дуб как дерево родился баобабом, то будешь баобабом тыщу лет, пока помрешь". Але тут усе серйозно. Пан Василь виявив, що фейкову сторінку Білика у Фейсбуці вів… журналіст Вадим Пелех. Білик поруч хитро промовчав. Штірліц точно знав, що у сейфі Бормана не його будьонівка. Пелех пішов і перевірив свій паспорт, потім подивився у дзеркало, потім начистив до блиску мідний таз і поглянув у його дно. Перед ним був Пелех Вадим Володимирович. Він ще помацав руки і ноги – вони були коротші, ніж у прототипу. "Чортівня якась", - подумав Пелех. "Сам ти чортівня", - відгукнувся десь у глибині його душі Ростислав Білик. "Ого, це вже спецоперація проти свободи слова", - подумав Пелех. Не інакше. Можна навіть здогадуватися, яких спецслужб. Думаю, придністровських. Їм все одно нічого робити. От і провели за рік дві успішні спецоперації. Одну про Асамблею румунів Буковини у якомусь тираспольському ЖЕКу, а іншу "Пелех-Білик" для дестабілізації партії "Рідне місто" у Чернівцях. Оце так агентура – "Моссад" від заздрощів удавився мацою.

Депутат Ярослав Петришин з трибуни на сесії міськради довго читав якісь формули (докторську дисертацію тата, чи що), які нібито доводять, що то не газ коштує 250 доларів за 1000 кубів, а тепловики дурять людей. Врешті зажадав оголосити за це міському голові догану. Міський голова, який, думаю, уже давно нічому не дивується, сам собі догану не оголосив і в трудову не вписав. Чому, загадка. Та все ж кращою вважаю ідею поставити під липами біля міськради такі довгі стенди, де кожен міг би оголосити меру будь що. Наприклад, намалювати смайлик із висолопленим язиком, написати "Меру – дуля!", "Меру –фіга!", "Мера – на мило!". Можна також би було кидати туди власними екскрементами, плювати, гавкати на ту дошку, гризти її і битися об неї головою. Тобто, розважатися, як можеш і як хочеш. Причому доступ у всіх до неї має бути рівний, але у депутатів від опозиції – пільга – екскрементів можна використовувати вдвічі більше, ніж звичайні громадяни . Може після цього сесії би проходили більш конструктивно і значно швидше. Хоча, про що це я… Дошку просто би перенесли до сесійної зали – під приціли телекамер.
Отакий бурхливий і буйний тиждень видався.

Олександр МОСТІПАКА