Добро наближає перемогу. Блог Юлії Пацаранюк

Понад дев’ять місяців ми живемо в напрузі через повномасштабне вторгнення росії. Щоразу гнівно реагуємо на сигнали тривоги, яких тепер боїмося особливо: останні бомбардування України призвели до знищення інфраструктури України й енергетичної кризи. Ми з поперемінним оптимізмом терпимо відсутність світла й тепла в оселях, але не нарікаємо, бо принаймні вдома. А частина українців його позбавлена…Військові без світла й тепла в окопах десь тримають захист, а десь і наступають, деокупуючи захоплені ворогом території…"У темряві, але без вас" – таке гасло набуло поширення серед українців як відповідь російським окупантам на масовані атаки по електро- та підстанціях.

Але навіть у такий час наші люди не припиняють бути щедрими на допомогу. Переконуюся в цьому щодня. Адже спостерігаю, як закриваються волонтерські збори коштів на амуніцію для військових, що на передовій. Відомі люди, організації та благодійні фонди влаштовують аукціони, на яких розпродують за великі кошти цінні речі, твори мистецтва, і всі прибутки спрямовують на допомогу Збройним силам України.

Приємно, що зараз активно розвивається українська музика. Молоді та перспективні виконавці пишуть українські хіти, виконують їх на благодійних концертах, а потім звітують, як за гроші, зібрані з продажів квитків, купують автомобілі, коптери, рації…

Іноді чую від людей, що волонтерити вже втомилися, адже кошти збирати стає дедалі важче, бо стільки часу вже боремося. Але випадки, які спостерігаю останнім часом, або розповіді людей переконують мене в іншому.

Нещодавно в газеті ми написали історію молодої військової з Миколаєва, яка сама виховує маленьку донечку, бо на війні в Маріуполі втратила чоловіка. Вона переїхала на Буковину, але зараз хворіє, адже в голові у неї виявили пухлину. Як з’ясувалося, операцію жінці погодився безкоштовно зробити лікар з Києва. Але гроші на препарати все одно потрібні чималі. У газеті розмістили інформацію, куди можна переказувати матеріальну допомогу. І як відрадно було почути про те, що на банківський рахунок військової почали надходити кошти, за які вона щиро вдячна всім. Один платіж взагалі становив аж десять тисяч гривень! Чи ж не вчинок людини, якою варто захоплюватися!?

Під час багатогодинного вимкнення світла потерпають особливо ті, хто має індивідуальне опалення, адже газові котли без електрики не працюють. Чернівчани, які мешкають у приватних будинках, встановлюють генератори. Гуде, смердить, але ж світло дає, а за одне і тепло. І сусіди терплять. Бо десь малі діти, десь хворі. А нещодавно чула історію про те, як господар, крім власного будинку, під’єднав до свого генератора ще й будиночок своєї самотньої сусідки. Тепер у неї також світиться і тепло. А та у відповідь пригощає родину свого благодійника пиріжками. Вона часто їх випікає, бо передає на церву, а звідти випічка й інші продукти їдуть на передову…Отакий кругообіг гарних вчинків, емоцій, добра. Бо без нього зараз ніяк. Бо добро також наближає нашу перемогу!