
Моделі
Моделі жіночого взуття – найрізноманітніші. До минулорічних туфельок додалися більш актуальні моделі. Насамперед це туфлі з овальним або трохи загостреним мисом на високому, але широкому та стійкому прямому підборі. Такі моделі є в різних варіаціях: замшеві та шкіряні, кольорові та комбіновані, з тисненням та перфорацією, зі стразами та стрічками. Є чималий вибір балеток. Окрема стаття – мокасини. Нова мода модифікувала їх до невпізнанності, тож мокасини на "шпильці" чи високій платформі – не дивина. Важко зараз говорити, яке саме взуття слід вважати найбільш модним. Мода, як відомо, – більше не диктатор.
Кольорову гаму взуття, запропонованого нам на цю весну, сміливо можна назвати багатою. Тут і різні відтінки коричневого (включно з рудим та майже жовтим), і зелений, і фіолетовий. Навіть бірюзовий та рожевий трапляються. Ось тільки незрозуміло мало червоного взуття, а воно ж завжди у моді.
Чоловічі туфлі, на жаль, не тішать різноманітністю. Домінують явно застарілі моделі чорного та невиразно коричневого кольорів. Натомість гостромодних мештів із класичним овальним мисом, з перфорацією, цікавим декором – одиниці. Більш-менш різноманітний модельний ряд хіба що у спортивного взуття чи взуття у спортивному стилі.
Ціни
Взуття, що пропонується на ринку, можна поділити на дві цінові категорії: дешевше (приблизно від 100 до 270 гривень) і дорожче (від 270 гривень). Моделі минулих сезонів можна купити й менш ніж за 100 гривень. Натомість ціни на нові моделі вищої цінової категорії стартують від 310 гривень.
Як не помилитися?
Якщо до дешевого взуття і вимоги відповідні, то дороге, звичайно, викликає багато запитань перед покупкою. Високу ціну взуття вам звично пояснюють його "італійським" походженням.
– У більшості випадків це неправда, – каже продавець-консультант одного з магазинів Марина. – Італійське взуття не коштує менше ста доларів. Але це не означає, що й за сто доларів вам продадуть саме італійське. Більшість марок, які продаються у нас і звучать, як італійські імена та прізвища, насправді належать росіянам чи навіть українцям. А виготовляють це взуття найчастіше в Китаї, Туреччині, Індії, Бразилії… Але, на мою думку, не варто аж надто зважати ні на марку, ні на країну-виробника. Нерозумно вважати, що все зроблене в Китаї – погане. А те, що нас обманюють… Самі, напевно, винні: ганяємося за гучними назвами, за "фірмою".
Ознаки якісного взуття
- Взуття, ціна якого вища за 100 у.о., повинно мати прошиті устілки з пристроченою шовковою стрічкою.
- Гарантія – не менш ніж два місяці.
- Шкіра – м’яка та еластична. Без зморщок, тріщин, плям, складок.
- Шви – рівні та охайні. Один розірваний стіжок уже свідчить про низьку якість.
- Підошва тримається міцно, немає щілин або слідів клею.
- Підбори прикріплені надійно, п’ятьма кріпленнями (у хорошому взутті це неважко перевірити, оскільки його устілка виймається).
- Зовнішня частина ще може бути із шкірзамінника, внутрішня – у жодному разі.
- Внутрішня поверхня – така ж гладенька і рівна, як і зовнішня, без жодних складок, рубців чи виступів.
- Натисніть пальцем на мисик взуття згори і відпустіть. Що швидше зникає заглиблення і розправляється шкіра – то краща якість.