
Крім Президента, тут відпочиває "мафія"
Cело Гута в Івано-Франківській області вражає не лише своїми мальовничими краєвидами. Насамперед в око впадають двоповерхові будинки місцевих мешканців, із супутниковими "тарілками" майже на кожному. Про престиж села свідчать і ціни, за якими продається гутівська земля. Якщо на околиці ціна становить близько 700 доларів, то у центрі вона різко підвищується і сягає 1500 – 1600 доларів за одну сотку землі. Тому не дивно, що будують свої дачі у Гуті лише заможні люди.
– Здебільшого це кияни, – розповідає мешканка села Ірина Рудик, – адже для мешканців сусідніх областей це завелика розкіш.
Гутівці вважають, що їхні нові сусіди – депутати, бізнесмени та інша "мафія".
Цікаво, що за такої престижності та популярності Гути як туристичного центру, тут працюють лише два магазини із досить-таки скупим вибором товарів. Гутівці жартують, що, можливо, цю проблему розв’яже хтось із дачників-бізнесменів, побудувавши тут "якесь "Сільпо".
Охоронці з місцевими людьми не спілкуються
Траса "Івано-Франківськ – Гута" не переривається у центрі села: асфальтована дорога веде углиб лісу, до "дачі Президента". Проте поглянути на неї можливості немає ні в кого, бо її звідусіль оточує хвойний гірський ліс. Крім того, вас просто не пропустить численна охорона. Вона розміщена навколо президенської резиденції у три кордони. Крім того, біля огорожі розташовано 8-10 постів. І це ще нічого: як розповіли нам люди з обслуги "дачі", під час президенства Кучми охорони було ще більше!
В охороні працюють студенти Президентських ліцеїв, військовослужбовці, а також "справжні", професійні охоронці. Ці люди інколи навідуються до села, проте дуже рідко ідуть на контакт із мешканцями.
"Президентська дача" складається з чотириповерхової вілли, а також гуцульського та мисливського будиночків. На території резиденції є також озеро, лижний підйомник та майданчик для вертольотів. За всі ці об’єкти відповідає директор "дачі". Окрім своєї функції наглядати за порядком, він під час приїзду Президента віддає наказ обслузі звільнити приміщення та якомога менше потрапляти на очі господарям.
Однак це не завжди вдається.
– Якось я піднімалася ліфтом у своїх справах, – розповідає одна із працівниць обслуги резиденції. – Раптом почула позаду знайомий голос, який попросив мене зачекати. Я озирнулася і побачила самого Президента! Доки ми підіймалися на потрібний поверх, він привітно розпитував мене, як справи, як мені тут працюється...
Кухарів у Президента "лише" п’ять
Нам вдалося також дізнатися дещо про персонал "президентської дачі".
– Кухарів у Президента небагато, – розповіла співробітниця обслуги, – лише п’ятеро. Але всі вони вже чудово орієнтуються у смаках та кулінарних уподобаннях президентської сім’ї. Особисту прислугу глава держави привозить із собою. Місцеві ж працівники лише стежать за прибиранням резиденції, гуцульського та мисливського будиночків, доглядають рослини у зимовому саду тощо. Віктор Ющенко не звільнив тих людей, які працювали при Леонідові Кучмі, чим викликав довіру гутівців.
Щодо самої резиденції, то тут є всі умови для відпочинку та роботи: спальні Президента і першої леді, дітей та гостей, зала засідань, басейн, джакузі, більярдна кімната, винний погріб...
Саме у Гуті, в родинному колі, Віктор Ющенко відсвяткував свій останній у часі день народження. Як нам вдалося дізнатися, святковий бенкет з нагоди дня народження Президента був досить скромним: кілька звичайних страв і шоколадний торт – невеликий, без особливих прикрас.
Ющенко з гутівцями ще не бачився
Гутівці з приємністю зазначають, що, напевно, Президентові тут подобається, адже він приїжджає до Гути значно частіше, ніж його попередник. Загалом від сусідства з попереднім Президентом у мешканців села залишилося не дуже приємне враження. Адже Леонід Данилович встановив такі розлогі кордони своєї "дачі", що місцеві мешканці не могли дістатися навіть турбази "Синьогора", яка належить Державному управлінню справами. Ющенко ж обмежив територію резиденції і дав дозвіл приїжджати на "Синьогору" всім охочим.
Екс-президент Кучма зустрічався з гутівцями єдиний раз – наступного дня після відкриття школи, у будівництві якої він посприяв. А на самому відкритті від його імені виступав Володимир Литвин – тодішній голова Адміністрації Президента.
Але й Віктор Ющенко за час свого президенства з гутівськими людьми ще не бачився, хоч був тут уже п’ять разів. Він виявив таку ініціативу 26 лютого: запросив до себе чотирьох місцевих мешканців, щоби поцікавитися проблемами села. Проте вранці наступного дня був змушений поїхати до Києва. Запрошеним людям запропонували передати листа зі своїми запитаннями та пропозиціями.
Утім, мешканці Гути й без того досить часто писали президентам – як попередньому, так і чинному, але їхні листи не доходили до адресата. Як вважають гутівці, охорона одразу викидає їх у смітник.