У муздрамтеатрі ім. Ольги Кобилянської відбулася прем’єра п’єси "Ваша сестра і полонена". Історична драма Людмили Розумовської розповідає про двох сестер – королеву Англії Єлизавету та королеву Шотландії Марію Стюарт. Прем’єра мала шалений успіх. Протягом усієї вистави глядачі бурхливо аплодували, а після завершення не хотіли "відпускати" акторів зі сцени, коли ті вийшли вклонитися. Особлива увага дісталася виконавиці головних ролей (Марії та Єлизавети) Людмилі Попенко і режисерові Дмитру Лазорку. Постановка була цілком революційною – і не лише для чернівецького театру. Лариса Попенко (а це була бенефісна вистава акторки) грала одразу дві ролі – Марії та Єлизавети. Причому у фіналі завдяки сучасним технічним засобам відбувся навіть очний діалог між героїнями. Вразила глядачів сценографія, незвичайні костюми.– Вибір твору саме Розумовської – невипадковий, – каже Дмитро Лазорко, – Це дуже потужний драматург, цікава особистість.
До речі, колись випускник КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого, зараз пан Дмитро працює у різних європейських країнах. У його творчому доробку не лише режисерські театральні роботи, а й сценографія, кінодокументалістика, зйомки кліпів, проведення майстер-класів. Він має навіть власний приватний театр у Франції. На моє запитання, яке заняття найбільше до душі режисеру, була відповідь:
– Найближчим часом зніматиму кіно в Україні: ігрове, великоформатне, для дітей. А цікавить мене все. Я і малювати люблю, і співати...
– Побувавши у багатьох країнах, ви мали змогу порівняти українського глядача і європейського. Чим вони відрізняються?
– Нічим. Абсолютно нічим. Як у того, так і в іншого відчувається шанобливість до життя, до мистецтва.
– Як ви ставитесь до того, що вас називають модерним і скандальним?
– Скандальним навряд чи я є, хоча, можливо, й трапляється... А з тим, що модерний, я цілком погоджуюся і підтверджую
(сміється).
– Що є найважчим у роботі режисера?
– Витримка.
– А що найпривабливіше?
– Можливість змінювати світ.
На стан сучасного театру пан Дмитро не скаржиться. Мовляв, живе собі театр своїм життям. З усіх п’єс надає перевагу постановці творів Чехова, який, за словами режисера, є універсальним та унікальним драматургом.
