Нинішнього року фестиваль з асфальту перенесли на природу у селище Печеніжин, на батьківщину Олекси Довбуша. В урочищі Діброва, оточеному з усіх боків лісом, під рясним дощем гості й учасники за кілька годин замісили таке болото, що врятувати взуття і штани було неможливо. Хіба що роззутися.Але ані погода, ані ігнорування столичної влади на настрій присутніх жодним чином не вплинули. Родзинкою фестивалю стала презентація фольклорно-музичних подвір’їв. 14 сіл Коломийщини в урочищі створили міні-подвір’я, де частково відобразили гуцульський побут, традиції, страви, музику. Тут і наливали самогон, і щедро пригощали автентичними стравами під звуки колоритних коломийок. Гості, які заходили до цих осель, спочатку поводилися дещо сором’язливо, а коли зрозуміли, що наливають і пригощають безкоштовно, столи швидко спорожніли. Цьогорічна особливість мистецьких програм у тому, що усі пісні виконувалися тільки під живий супровід.
Традиційно побували на гуцульському фестивалі колективи з Путильщини і Вижниччини. Як розповіла начальник відділу культури і туризму Путильської РДА Магдалина Мицька, у Печеніжині цього року побували 152 учасники, які здобули сім нагород. Своє мистецтво на Франківщину возили танцювальні і співочі колективи, читці і гумористи. Спортсмени змагалися в козацьких розвагах, а народні умільці демонстрували своє мистецтво. Марина Фіждолюк з Ростоків посіла перше місце в пісенному жанрі, другі місця вибороли танцювальний колектив "Смерічка" із села Кисилиці і путильські спортсмени.
На думку пані Магдалини, на цьогорічному фестивалі дещо не на висоті була організація, зокрема було тільки дві сцени, а тому виступи учасників затягнулися до пізньої ночі, але люди залишилися задоволеними. Наступного року путильчани обіцяють виступити у Яремчій краще. Саме туди Коломийщина передала естафету фестивалю.
