Костянтин Лескало, який вже вісім років прикутий до ліжка, відтепер блукатиме у всесвітній мережі Інтернет.
Цьому посприяли Чернівецький благодійний фонд "Аквілла" та американські фахівці з трудової терапії, які побували в Чернівцях, подарували хлопцеві ноутбук та навчили робити декілька дуже важливих для пітримки організму вправ.
Костянтин, колись веселий, жвавий і розумний хлопець, мамин помічник і гордість, отримав в армії жахливу травму. За добру військову службу групу новобранців повезли купатися в Миколаївській області на море. Вивезли на місце, де ніхто не обстежував дно. Стрибнувши у воду, Костянтин отримав безліч переломів хребта і найважчий – перелом шийного відділу. Стрімголов прилетівши до Одеси, де син перебував у лікарні, мама від лікарів не отримала жодних надій.
Сторінки газет хлопець перегортає зубами
Мати Ксенія Лескало свого хлопчика рятувала, скільки могла, і досі рятує щодня і щохвилини. У Кості не діють ні руки, ні ноги, ні тіло. Він лише трохи може порухати головою. Але у нього розумні очі, високий інтелект і шалена воля до життя. Начитаний і розвинутий хлопець вміло підтримує бесіду, розповідає про новини міста і країни. Він дивиться телевізор, читає пресу, перегортаючи сторінки газет зубами. Ця сім’я – мама і син – перебувають під опікою центру "Турбота". Майже щодня до них додому приходить соціальний працівник центру Валерій, який закінчує факультет психології Чернівецького університету, і допомагає Костиній мамі купати та годувати хлопця, робить з ним вправи на спеціальних тренажерах. Він вже став практично членом сім’ї. Костя, як інвалід армії, отримав автомобіль, а в ролі водія в нього Валерій.
Усі, хто вперше потрапляє до квартири сім’ї Лескал, дивуються з чистоти й охайності помешкання, самозреченості і мужності мами Ксенії, яка вісім років тому, коли сталося нещастя, змушена була покинути роботу медсестри і всі сили віддавати єдиному сину. Від держави за свій людський подвиг вона отримує… аж 7,5 гривні на місяць.
Щорічно пані Ксенія вивозить Костю до Криму в санаторій, де хоч трошки, але підтримують його здоров’я, там гарне харчування і догляд. Але путівку дають лише одну – на інваліда, тож мама змушена ночувати або біля ліжка сина, якщо дозволять, або, бувало, і в коридорі. Як загалом з нерухомим інвалідом дістатися потягом до Криму – тема не для людей зі слабкими нервами.
Американці допомагатимуть
11 хворим чернівчанам
Професор університету штату Індіаполіс Сьюзен Мейєрс, яка займається практичною трудовою терапією вже понад 30 років і допомагає людям з вадами рухового апарату обслуговувати самих себе, бути більш самостійними та незалежними, перебуваючи у Чернівцях у січні, познайомилася з родиною Лескал. Як каже Костянтин, американські волонтери були першими людьми, які запитали, що він полюбляє, які книги читає, які фільми дивиться, про що мріє. Здавалося б, елементарні речі, але на хлопця і його маму вони справили неабияке враження. А цього разу американці приїхали вже з готовими подарунками та пристосуваннями, які хоч трошки, але полегшуватимуть Костянтинові життя. Вони розробили з ним спеціальні дихальні вправи. Адже внаслідок паралізованості практично усього тіла, дихання його ускладнене. Елементарний простий пластиковий прилад, подібний до одноразового шприца, тепер слугує йому як тренажер. Костянтин повинен декілька разів на день дмухати туди, аби кулька, яка міститься всередині, під тиском повітря відлітала в кінець приладу. Здоровій людині здається, що це дуже легко, але насправді Кості довелося докладати великих зусиль для такого дихального тренажу. Ще американці прикріпили до інвалідного візка торбинку з пляшкою води, до голови хлопця підводиться гнучка трубочка, яка кріпиться до крісла, і, якщо повернути трохи голову, можна самостійно попити. Це також раніше було проблемою, якщо поруч нікого не було. Костянтин із задоволенням виконував усі поради своїх нових американських друзів, навіть почав з ними говорити англійською, яку в школі добре знав. Але справжнім святом для цієї багатостраждальної сім’ї став подарунок з Америки – ноутбук. До крісла кріпиться спеціальна підставка для комп’ютера, яку також привезли із собою волонтери. Практичні терапевти допомогли хлопцеві освоїти техніку користування ноутбуком без рук. На бейсболку одного з відомих бейсбольних клубів Америки вони прикріпили спеціальну пластикову паличку, яка відповідно регулюється і допомагає натискати кнопки на комп’ютері, а також перегортати сторінки газет. На очах у всіх присутніх Костянтин дуже швидко опанував цю непросту справу. Очі хлопця світилися щастям. Підключення Інтернету – наступна мрія Костянтина і його мами. Є надія, що відповідні структури, зокрема "Укртелеком", допоможуть і цю мрію здійснити.
Крім сім’ї Лескал, американські волонтери визначили ще понад 10 сімей хворих людей, яким допомагатимуть.
Днями до Чернівців має приїхати наступна група практиків трудової терапії. Керівник Чернівецького фонду "Аквіла" Віра Кушнір вважає, що спеціальність "трудова терапія" обов’язково повинна бути відкрита і в Чернівецькому медичному університеті. Про це вже йшлося під час зустрічі з ректором медуніверситету Василем Пішаком.