
На чернівецьких ринках краще продається товар з-за кордону, часто сумнівної якості, ніж натуральний, але виготовлений вітчизняними виробниками. А нашим виробникам легше працювати із закордонними споживачами, ніж пробитися на вітчизняний ринок. Про проблеми чернівецьких підприємств легкої промисловості йшлося на зустрічі виробників з керівниками міста та області, що відбулася на ВАТ "Розма" 1 червня.
За словами голови облдержадміністрації Володимира Куліша, він особисто куруватиме економіку краю, тому має намір ознайомитися з усіма підприємствами, їхніми проблемами та надбаннями. Керівники підприємств розповіли не лише про успіхи, але й про проблеми.
Стелла СТАНКЕВИЧ,
генеральний директор АТЗТ "Трембіта":
– Наше підприємство доволі потужне. Нині працює 1900 робітників, річний обіг – 400 мільйонів гривень. Без перебільшення, на "Трембіті" – найкраща техніка з-поміж усього найкращого технічного обладнання, яке є у світі. Усе робимо власними силами, нічого в держави не просимо. Щорічно платимо величезні податки. 80% продукції – експортуємо, 20% – реалізуємо на внутрішньому ринку. Ми працюємо на давальницькій сировині, тому через деякі митні неузгодження наші машини розмитнюють дуже довго. На кожному кроці треба пояснювати, проштовхувати, чекати. Ми на ринку 16 років, нас вже всі знають, працюємо легально і все одно з митницею не можемо порозумітися.
Також є питання до роботи центру зайнятості. Минулого року ми перерахували до фонду 400 тисяч гривень, а на роботу до нас не прийшов жоден працівник. Треба переглянути ці зобов’язання підприємств. А нові тарифи на комунальні послуги – це просто непорозуміння. Як їх будуть сплачувати люди із середнім заробітком за такими високими цінами?
Ірина СТАРЖИНСЬКА,
генеральний директор АТЗТ ВТФ "Мальва":
– Ми працюємо лише на внутрішній ринок. Наша основна проблема – закордонний дешевий товар, який масово завозиться до України. Останні роки панчішно-шкарпеткова галузь ледве існує. Минулого року "Мальва" випустила всього три мільйони пар шкарпеток, раніше випускала набагато більше. Ми підрахували, що на кожну людину припадає 5,5 пари шкарпеток, які завозять з-за кордону і собівартість яких становить лише 20 копійок. Йдеться про офіційно завезений товар. А скільки ще завозиться товару під виглядом секонд-хенду. Тому і за кількістю, і за ціною нам конкурувати дуже важко. Представники панчішно-шкарпеткової галузі неодноразово зверталися до уряду по допомогу, але досі жодної реакції.
Михайло ПУРШЕГА,
генеральний директор
ВТКФ "Акцент ЛТД":
– На внутрішньому ринку нам важко конкурувати з дешевим неякісним взуттям, яке завозиться до України. Наше взуття довго носиться, виготовляємо із натуральної шкіри, тому воно не може коштувати дешево, Значну частину продукції експортуємо до Італії, а вже звідти – по всьому світу. Останні півроку виникли проблеми з митницею: товар можуть тримати на кордоні до семи діб. Але ж виробництво не може стояти.
Петро ФУРЧАК,
директор виробничого
підприємства УТОГ:
– Наше підприємство випускає еластичну тасьму, шиє постільну білизну. Через мінімізовані податки наша продукція більш дешева, але нас не запрошують до участі в тендерах на державне замовлення.
Керівники підприємств говорили, що для розвитку галузі не вистачає молодих працівників, на підприємствах працюють переважно старі кадри. Молоді люди не хочуть йти працювати за низькі заробітки, не вистачає молодих фахівців. Крім того, податкове законодавство поставило швейних виробників у нерівні умови з приватними підприємцями. Чимало швейних товарів виробляється у підпільних цехах.
На нараді вирішено створити робочу групу експортерів-імпортерів, куди увійдуть представники легкої та деревообробної промисловостей, яка має спільно розв’язувати поточні проблеми галузей.