%0%У ніч із 28 на 29 жовтня ми переходимо на зимовий час. Як впливає на людей переведення годинника, ми цікавилися у ректора медичного університету, завідувача кафедри медичної біологї, генетики та гістології Василя Пішака.
– Більшого абсурду, ніж переведення годинника, немає. Це абсолютно недоцільно, особливо для людського організму, – одразу констатує Василь Павлович. – Людина, доки адаптується до зміни часу, сонлива і розбита, незосереджена. В організмі відбувається так зване явище дисонхронозу. Воно призводить до функціональних порушень, які згодом переходять у патологічні стани і захворювання. Щоправда, до "зимового часу" людям легше звикнути, бо вони довше сплять, довше виробляється гормон сну – мелатонін.
Фахівці стверджують, що через переведення часу падає і працездатність. Протягом дня у людини спостерігається два сплески працездатності – з 10 до 12 години і з 16 до 18 години сонячного часу, а пересування стрілок цей час зміщують.
Діти і молодь до переходу з одного часу на інший адаптуються легко. Зате дуже тонко зміну часу відчувають люди старшого віку, у них посилюється денна сонливість, можуть виникнути безсоння і депресія. Також потерпають від зміни часу люди із серцево-судинними захворюваннями та різними хронічними хворобами. Медики радять пацієнтам із хронічними недугами підстрахуватися і всі необхідні ліки носити із собою.
– Тим, хто важко переносить зміни літнього часу на зимовий і навпаки, я би радив за кілька днів до переведення годинника та кілька днів після цього приймати у другій половині дня таблетки "Віта-мелатонін" (коштує приблизно 13 грн – авт.), які нормалізують стан під час зміни біологічних ритмів, – каже Василь Павлович. – Можна змінити свій режим дня: більш важливу роботу перенести на обідній або післяобідній час.
Переведення годинника начебто пов’язане з економією електроенергії. Але деякі експерти стверджують, що ці заходи позитивного економічного ефекту не дають – те, що економлять навесні, витрачають восени. А люди змушені двічі на рік перелаштовувати свій біологічний ритм.
