– Коли я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, я не надавала значення його тісному зв’язку з мамою. Згодом я тішила себе думкою, що його така прив’язаність до мами швидше перевага, ніж недолік. Адже якщо чоловік сильно та віддано любить свою маму, то це може свідчити про його повагу до жін¬ки як особистості, і врешті він так само зможе полюбити і мене, – розповідає чернівчанка Ольга. – Але минав час, і я з сумом усвідомлювала, що, як і раніше, перебуваю у чоловіковому житті на другому плані. Навіть тоді, коли у нас народилася дитина. Він безперестанку вирішував проблеми лише після розмови зі своєю мамою, слухаючи лише її порад. Причому, це стосувалося і особистих чоловічих питань – стосунків на роботі з колегами, чи брати кредит, де можна купити столярні інструменти, так і сімейних проблем, зокрема щодо догляду за дитиною. Все більше переконуюся, що мама для мого чоловіка займає увесь його світ. До моїх слів чоловік взагалі не дослухається. А коли мої поради збігаються з порадами його мами, він навіть не згадає, що так вчинити спочатку порадила йому я.– Ми проживаємо окремо від батьків і, з першого погляду, мама чоловіка до мене непогано ставиться. Але я все більше ловлю себе на думці, що ревную свого чоловіка до його мами. Мене дратує, коли він телефонує до неї і запитує, скільки треба класти солі у маринад для помідорів, у що краще вдягнути дитину. Адже на цьому я розуміюся не гірше, – поскаржилася Оля.
Так званий мамин синочок виростає з дитинства і, як правило, без чоловічого впливу – його доглядали здебільшого лише жінки: мама, бабуся, старша сестра. Такий чоловік звикає до того, що над ним всі трусяться і йому нічого не потрібно вирішувати. Однак таким маленьким та беззахисним хлопчиком він входить і в доросле життя, інстинктивно тримаючись за мамину спідницю.
Водночас не всі мамині синочки – безхарактерні зануди. Чоловіки з надмірною маминою опікою спершу можуть складати враження успішних, впевнених у собі особистостей.
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ
Альона ГОЛОВІНА –
практикуючий психолог, гештальт-терапевт, дійсний член Української спілки психотерапевтів:
– Характерною особливістю маминих синочків є надмірний емоційний зв’язок із своєю матір’ю, яка виконує для нього всі функції покровителя: годує, одягає, огортає любов’ю, турбується.
Причини формування маминих синочків криються і в матері, і в синові. Особливості матері: образа на свого батька, болісний розрив із чоловіком – батьком хлопчика, свідоме чи несвідоме бажання не втратити, не відпустити свого сина і таким чином не залишитись самотньою.
Причини, які тримають чоловіка біля своєї мами: особливості материнського (жіночого) виховання чи виховання у сім’ї – він може і не знати, що буває по-іншому; страх будувати нові стосунки, адже емоційна залежність спричинює багато страху через розрив стосунків з мамою; звичка – мама виконує всю хатню роботу і доглядає дорослого чоловіка, як маленького (чим і далі утримує його в дитячій позиції).
Мамин синочок – це не вирок, адже серце кожного чоловіка шукає свою половинку, яка зможе прийняти його таким, яким він є, і допоможе йому обережно і поступово "повернутися" до себе самого.
