Не перевтомлюйтеся на роботі
Внаслідок надмірної фізичної та розумової роботи в крові збільшується рівень адреналіну, який викликає часте серцебиття, підвищує артеріальний тиск. Відтак вдома звичайна щоденна поведінка дитини у вас може викликати негативні емоції та роздратування. Дитина навряд чи зрозуміє справжню причину вашого поганого настрою. Проте в неї складеться враження, що вона не потрібна вам – найближчій людині. Тому спробуйте за порогом свого дому залишити всі негаразди та проблеми і зустрічайте дитину з посмішкою.
Спілкування
з дитиною – найголовніше
Це правило однаково стосується і чоловіків, і жінок. Чоловік після роботи часто вибирає відпочинок перед телевізором у спокої та тиші, а дитина не завжди може йому це забезпечити. Тож вимога: "Дайте мені тиші, я хочу спокою", – не повинна взагалі прозвучати. Жіночі обов’язки по дому також доводиться здійснювати після важкого робочого дня. Але, як ви гадаєте, що відчуває маленька людина, яка бачить, що телевізор чи борщ важливіші, ніж спілкування з нею?
Дитина – повноцінний помічник
Не відштовхуйте дитину, коли вона намагається вам допомогти. Навіть якщо вам згодом доведеться всю роботу переробити. Бажання працювати має здатність швидко і надовго зникати. Водночас не перекладайте на неї чорну роботу. Не варто користуватися позицією сильнішого.
Не стверджуйтеся за рахунок дитини
Ви дорослі, і лише тому ви знаєте та вмієте більше. Якщо ви хочете, щоби ваша дитина виросла самостійною впевненою людиною, спілкуйтеся з нею на рівних, щоби вона відчувала себе вмілою та кмітливою.
Ваша робота – засіб для комфортного існування сім’ї, але не більше.
Якщо робота – зміст вашого життя, тоді чесніше взагалі не народжувати дітей. Дитина завжди повинна бути впевнена, що вона – найважливіша людина. А ваша робота – дуже потрібна і цікава – лише робота і джерело заробітку. Правильно і зрозуміло розставляйте пріоритети. Плануючи спільний відпочинок, враховуйте інтереси всієї сім’ї, тому не варто іти в парк чи цирк з кислим виразом обличчя.
Будьте уважним слухачем
У спілкуванні з дитиною уважно слухайте кожне слово, звертайте увагу на її інтонацію. Дитина повинна відчувати, що для вас важливо те, що вона каже. Не оцінюйте вчинки дитини, намагайтеся зрозуміти її. Так закладається довіра між батьками і дітьми. Цінність спілкування з дитиною вимірюється не кількістю часу, проведеного разом, а якісними характеристиками – повагою, розумінням.
Не бійтеся радитися
з дитиною
Розповідайте дитині про свою роботу, діліться думками та переживаннями. Покажіть, що ви відверті з нею і сподіваєтеся на її допомогу та підтримку. Дитина це оцінить і так само поводитиметься з вами.
Не докоряйте дитині шматком хліба
У жодному разі не припускайтеся натяків на матеріальну залежність дитини. Ваша дитина поки що не заробляє гроші, але рано чи пізно це буде. І так може статися, що колись ви будете залежні від своїх дітей.
