Вікторові – 35 років, але він і досі неодружений. Хоча наречений він завидний: симпатичний, працює менеджером в одній із престижних чернівецьких фірм, отримує досить високу зарплату, нещодавно придбав двокімнатну квартиру. "Часто збираємося разом – смажимо шашлики, можемо випити"
– Я цілком задоволений своїм життям і не почуваюся самотнім, – розповідає 35-річний холостяк. – У мене гарна робота, яку люблю і якій присвячую весь свій час. Додому повертаюся пізно, встигаю лише приготувати вечерю, почитати газети, подивитися по телевізору футбол чи цікаву передачу. У вихідні відсипаюся, їжджу з друзями в гори відпочивати, а взимку – кататися на лижах. До речі, багато моїх друзів теж неодружені, і в нас – суто чоловіча компанія. Ми часто збираємося разом – смажимо шашлики, можемо випити, але не напитися, співаємо під гітару пісні, розмовляємо про речі, які нас цікавлять. Це аж ніяк не означає, що ми не зустрічаємося із жінками чи вони нам не подобаються. Звичайно, у нас є подруги, але про одруження не йдеться. Правду кажучи, ще з дитинства у мене виробилося якесь несприйняття шлюбу. Може тому, що ледь не щодня бачив таку картину: п’яний батько, мама плаче і свариться. Та й серед своїх знайомих не зустрічав щасливих подружніх пар. Було у мене в школі перше кохання – скромна, симпатична Світлана. Навчаючись в університеті, майже три роки зустрічався з Наталею. Висока, струнка, вона була схожа на модель. Нам казали, що ми дуже гарна пара. Але щось не склалося – і ми розбіглися. Не подумайте, що шукаю якоїсь модельної красуні чи суперової господині. Швидше, особливої жінки, не подібної до інших. Домашню роботу я і сам виконаю. Їсти приготувати, прати, прасувати, прибирати – все вмію. Навіть ремонт у своїй квартирі зробив. А жінка потрібна просто для життя.
"Шлюб – це для слабких, а я і сам можу впоратися"
32-річний Максим живе із
батьками. Після школи закінчив два університети з червоними дипломами. Працює в одному з банків, добре заробляє. Неодружений. І що особливо тривожить його маму – в Максима немає дівчини.
– Він майже нікуди не ходить, всі вечори і вихідні просиджує біля комп’ютера, – поскаржилася кореспондентові "МБ" Марія Михайлівна. – Скільки разів намагалася познайомити сина з доньками своїх друзів. Такі гарні, розумні дівчата, а він і дивитися на них не хоче. Погрожує, що піде з дому на квартиру, якщо і далі надокучатиму. А нам із чоловіком вже хочеться внуків побавити. Напевно, я сама винна в самотності Максима. Якось він привів дівчину, познайомив з нами. Такий щасливий тоді був. Та добрі люди почали нашіптувати мені, що в неї є дитина, яку вона народила без чоловіка. І я ніби з ланцюга зірвалася: почала сваритися із сином, зрештою, просто заборонила йому зустрічатися з тією жінкою. Він мене послухав, але відтоді став зовсім іншим. Так я перекреслила життя своєму синові.
Юрій Іванович зараховує себе до розряду затятих холостяків. І хоча недавно відзначив 46-й день народження, одружуватися не збирається. Не виключає і варіанту, що до кінця життя буде самий.
– Шлюб – це для слабких, а я і сам можу впоратися з будь-якими труднощами, – переконаний чоловік. – Навіть не можу собі уявити, що хтось переставлятиме речі в моїй квартирі з місця на місце. Зрештою, не хочу, щоби мною керувала жінка, розпоряджалася моєю зарплатою, казала, що робити. Зараз неможливо зустріти безкорисливу любов та вірність. Всі жінки хочуть будинок чи квартиру, машину, багато грошей. А щодо дітей, які нібито доглядатимуть тебе у старості, то чи багато ви бачили таких? Дедалі частіше діти виїжджають за кордон на заробітки чи просто покидають батьків, і ті помирають самотні, навіть нікому їх провести в останню путь. Отож сьогодні це теж не переконує. Знаєте, є такий анекдот холостяцький. Бог запитує Адама: "Ну що, Адаме, ребра жаль?" – "Ні, не жаль, Тільки передчуття якесь погане". Так і в мене.
КОМЕНТАР
Альона ГОЛОВІНА, практикуючий психолог, гештальт-терапевт, дійсний член Української спілки психотерапевтів:
– Чому чоловіки, яким за 30-40 років, не одружуються? Причин може бути дуже багато, й вони мають індивідуальний характер.
- Отже, перший колоритний варіант: чоловік – "мамин синочок". Характерною особливістю таких чоловіків є надмірний емоційний зв’язок зі своєю матір’ю. Звичайно, при таких залежних стосунках пошук обраниці та одруження буде ускладнюватися материнським відбором претенденток та несвідомим бажанням бути єдиною жінкою у житті свого сина.
- Наявний досвід невдалих, травмуючих стосунків з жінкою, які за тих чи інших обставин закінчилися втратою, розривом чи розлученням.
- Пережита травма може стати причиною небажання будувати нові стосунки та завдавати собі болю.
- Окрема категорія чоловіків, які весь свій час, енергію віддають роботі та досягненню успіху. Так, тривала орієнтація на досягнення високого статусу та матеріальних благ може замінити реальну потребу в близькості і любові.
- Якщо переживання вікової кризи середнього віку стають надто болісними, гнітючими, це може отруювати реальне життя чоловіка й зупиняти його у пошуку близької людини.
Важливо зазначити, що бажання щастя у любові є чи не найважливішою потребою кожної людини. Саме тому у кожного є надія, час і всі засоби для того щоби бути щасливим разом з близькою людиною!
