Варіанти відповідей: "так", "ні", "не знаю".
1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте "вибухом", а потім жалкуєте.
2. Інколи ви вдаєтеся по допомогу або порад інших осіб, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.
3. Ваша інтуїція і досвід – кращі порадники у вихованні дитини.
4. Інколи ви розповідаєте дитині таємницю, яку б нікому іншому не довірили.
5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?
6. Ви просили у дитини вибачення за свою поведінку?
7. Чи вважаєте, що дитина не повинна мати таємниць від своїх батьків?
8. Помічаєте між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?
9. Ви надто сильно переживаєте прикрощі або невдачі вашої дитини.
10. Чи можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть якщо маєте гроші), хоча знаєте: вдома їх – багато?
11. Ви впевнені, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини – фізичне покарання (пасок).
12. Ваша дитина саме така, якою ви її хочете бачити.
13. Дитина завдає вам більше турбот, аніж радощів.
14. Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?
15. Чи бувають у вас прикрощі у стосунках з дитиною?
За кожну відповідь "так" на запитання 2, 4, 6, 8, 10, 12,14 і за кожну відповідь "ні" на запитання 1, З, 5, 7, 9, 11, 13 і 15 нарахуйте собі по 10 балів. За кожну відповідь "не знаю" на будь-яке запитання – по 5 балів.
Підрахуйте загальну суму.
100-150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння своєї дитини. Ваші судження і погляди — добрі союзники у розв’язанні різних виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка відкрита, сповнена терплячості, вас можна визнати за приклад для наслідування. Ви – майже ідеальні батьки. Поряд з вами дитина почувається щасливою.
50-99 балів. Ви – на правильному шляху до кращого розуміння своєї дитини. Тимчасові труднощі та проблеми у стосунках з дитиною ви можете розв’язати, починаючи з себе. Не намагайтеся виправдовуватися браком часу або характером вашої дитини. Не забувайте, що розуміти – не завжди приймати.
0-49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, аніж вам, оскільки ви не стали їй друзями. Але ще не все втрачено. Якщо ви й справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте переглянути своє ставлення до неї та методи виховання. Почитайте спеціальну літературу, зверніться до психолога. Невдовзі відчуєте зміни на краще у стосунках з дитиною.
