До редакції надійшло запитання від читача-підприємця, який планує зареєструвати шлюб. У нього є у власності магазин і автомобіль. Читач цікавиться, чи матиме майбутня дружина якесь право на це майно в разі розлучення й чи впливає на порядок поділу майна причина розлучення й те, хто був його ініціатором?
Згідно зі ст. 57 Сімейного кодексу України (далі – СКУ) майно чоловіка та дружини, придбане ними до шлюбу, є їхньою особистою приватною власністю. Тому підприємець може не боятися, що в разі розлучення дружина або чоловік матиме на нього право. А ось майно, придбане подружжям за час існування шлюбу, згідно зі ст. 368 Цивільного кодексу України, є їхньою загальною сумісною власністю й при розлученні підлягає поділу.
Найоптимальнішим способом убезпечити свій бізнес від утрат при розлученні буде укладення шлюбного контракту. Укладати його можна як під час реєстрації шлюбу (вже на стадії подання заяви), так і після його реєстрації. Шлюбні контракти укладають у письмовій формі й посвідчуються нотаріально.
У шлюбному договорі може бути зазначено загальний термін його дії, а також терміни тривалості окремих прав і обов’язків. Можливо також визначити дію договору або окремих його умов і після розірвання шлюбу.
Існують й обмеження щодо договірного регулювання майнових відносин подружжя, а саме:
- положення шлюбного договору не повинні зменшувати обсяг прав дитини в порівнянні з чинним законодавством;
- умови контракту не повинні ставити одного з подружжя в надзвичайно невигідне для нього матеріальне становище;
- за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно й інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. Наприклад:
- подружжя може на власний розсуд визначити розмір часток в загальній сумісній власності майна, яке буде надбане за період шлюбу;
- можна передбачити умови поділу загального майна в разі розірвання шлюбу;
- подружжя може за допомогою шлюбного договору поширити режим загальної сумісної власності на майно, яке надбано до укладення шлюбу, а також на майно, яке подарують під час перебування в шлюбі;
- можливо визначити порядок утримання один одного в разі розірвання шлюбу;
- порядок користування житлом, що належить одному з подружжя на праві приватної власності, порядок виселення з житлового приміщення в разі розірвання шлюбу теж можуть бути визначені в шлюбному контракті.
Шлюбний контракт може бути розірваним на вимогу одного з подружжя за рішенням суду й на підставах, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
Відео дня
