Фінансові потоки усього міста колись регулювали у приміщенні Чернівецького художнього музею. В імпозантній споруді, зведеній 1901 року, розміщувалася дирекція ощадних кас. Фасад споруди прикрасили майоліковим панно із зображенням 12 олімпійських богів. У центрі – богиня Юнона з гербом Буковини на грудях. Поруч розмістили Юпітера та інших володарів Олімпу, які з висоти споруди "спостерігали" за чернівчанами. Коли розписували панно, жовтий колір майстри відтворили чистим сусальним золотом. Золото на будинку залишилося досі – як вкраплення на одязі олімпійських богів. Коли обідньої пори, між 12.00 і 14.00, світить сонце і його проміння під певним кутом падає на панно, воно "грає" й виблискує впродовж 14 хвилин.З ІСТОРІЇ
Після того, як почали розбудовувати Центральну площу Чернівців, поряд із Ратушею з’явилися сім готелів. На місці теперішнього художнього музею також був готель з назвою "Русія" ("Russie"). Історики стверджують, що число сім є символічним для Чернівців. Адже ще 1947 року у своїй книзі французький архітектор Карбюзьє написав про цифру сім як таку, що має магічне значення для архітектури міста, що розбудовується. Він стверджує, якщо в архітектурі міста це число зустрічається часто, то його мешканці матимуть особливе Боже благословення, а справи їхні стануть успішними.
Чи так воно насправді – невідомо, зате впевнено можна сказати, що споруда художнього музею, зведена на місці одного із семи готелів, є однією з кращих на Буковині.
Приміщення музею відоме тим, що його фасад оздобили різними прикрасами. А на воротах колишніх ощадкас зображено бджолині стільники. Змайстрували майстри і маленьких бджілок, яких лише недавно відчищено під час реставрації. Композиція має зміст: "Працюватимеш, як бджілка, – матимеш що покласти до стільників". (В. Чорней)
"Текстилку" з атлантами і орлом збудували на місці хаток
Вишукана споруда "Текстилки", прикрашена атлантами та увінчана орлом, стала гідною сусідкою міського театру. Науковець Ігор Чеховський писав, що на старовинних чернівецьких поштових листівках видно приземкуваті хатки, які оточували театр. Саме на їх місці на кошти спонсорів праворуч від театру спорудили Єврейський Дім (зараз тут міський палац культури). Щодня поріг палацу переступає півтори тисячі людей.З ІСТОРІЇ
Чернівчани вперше побачили нову стильну будівлю Єврейського Дому, або ж Юдішесхауз, 1908 року. З приходом радянської влади будинок відібрали у єврейської громади. У приміщенні відкрили палац культури виробничого об’єднання "Восход" чи палац культури текстильників. Чернівчани між собою і досі називають його "Текстилкою". Щоби нічого не нагадувало про колишнє призначення будівлі, нові хазяї розпорядилися спилити зірки Давида. Вони були в обрамленні поручнів на парадних сходах. Єврейські організації повернулися до свого дому лише на початку 90-х років, але сьогодні їм належить не весь будинок, а лише перший поверх приміщення. Наступного року Центральному палацу культури виповниться 100 років. (В. Чорней)
