Резиденція буковинських митрополитів – архітектурна перлина ХІХ століття, створена архітектором Йозефом Главкою – має цікаву історію будівництва. Доцент кафедри етнології, античної та середньовічної історії Олександр МАСАН вважає, що тодішній митрополит Буковини Євген Гакман домігся від Відня дозволу на зведення нової споруди Резиденції, бо старе приміщення було надто тісним. Оскільки Буковинське єпископство було заможним, воно вирішило збудувати грандіозний палац. На всі роботи було витрачено 1 мільйон 750 тисяч флоринів.
Будівництвом Резиденції Йозеф Главка займався 12 років. Для втілення своїх грандіозних планів Йозеф Главка змушений був навіть створити ремісничі школи. Було відкрито також три заводи. Один із них "випікав" черепицю, два інші – цеглу. За добу майстри мали право викласти не більше сотні таких цеглин. Архітектор найняв для спорудження Резиденції 30 кращих майстрів із західних районів Австрії.
Йозеф Главка добре продумував акустику кожної зали. У Мармуровій залі для прийому гостей, як і у залі засідань священного синоду, кожне слово добре чується. А ось у Шевченківській залі сила голосу швидко згасає і губиться під стелею.
Навколо Резиденції є парк, а в ньому – грот. Існує припущення, що за часів буковинських митрополитів його використовували для покарання учнів. Туристам екскурсовод обов’язково розповідає й про підземний тунель, який виходить до залізниці. Нині через аварійний стан його зачинено. За усними переказами, він досить просторий. Мовляв, тут запросто колись могла проїхати карета з кіньми.
Краєзнавці переконані, що в архітектурі Резиденції Йозеф Главка заховав певні символи. Подейкують, що архітектор ще в ті часи, поєднуючи західні і візантійські мотиви, відображав єдність християнської церкви. Загалом же архітектурний стиль Резиденції було зумовлено конкретними обставинами – ідеологічною ситуацією в Австро-Угорській імперії, а також особливою толерантністю взаємодії національних культур на Буковині. Коли митрополича Резиденція стала обителлю студентів, сюди прийшло багато талановитих людей. В університеті викладали письменник Осип Маковей, композитор Сидір Воробкевич. Серед студентів бували Іван Франко, Денис Лукіянович, Олександр Колесса, Лесь Мартович та багато інших. (В. Чорней)
