24-літній чернівчанин Андрій побував в Індонезії з футбольною командою одного з американських університетів, де нещодавно навчався.
– Летіли ми на найбільший острів країни Суматру майже 36 годин, – розповідає Андрій. – Коли зійшли з літака, здивував аеропорт. Він швидше нагадував невелику сільську автобусну станцію. Паспортний контроль пройшли за п’ять хвилин – нам просто поставили штампи у паспортах. На вулиці було надзвичайно спекотно і волого – за лічені секунди ми спітніли з ніг до голови. Вузькою дорогою, якою ми їхали до готелю, у декілька рядів рухалося надзвичайно багато транспорту (не порівняти ні з Чернівцями, ні навіть з Києвом). Здавалося, що наш автобус ось-ось розіб’ється, петляючи. Щоправда, більшість місцевих мешканців пересуваються на скутерах – невеликих японських мотоциклах. Жили ми у п’ятизірковому готелі, де були кондиціонери, тепла вода, басейн і туалет.
"Душ в Індонезії –
це переважно обливання з черпака"
– Пізніше, гостюючи в індонезійців, навіть досить заможних, ми побачили, що душ у них – це обливання з черпака, а вбиральнею служить звичайна яма у підлозі на зразок наших громадських туалетів, – продовжує Андрій. – Особливо мені запам’яталися гостини в індонезійського "гангстера". Його так називали за те, що він нелегально перевозив до країни цукор із Сінгапуру. "Гангстер" має власний зоопарк зі слонами, тиграми, левами, леопардами, пітонами, мавпами, ведмедями, а в басейні плавала форель. Живе він у великому триповерховому будинку, і йому належить один із футбольних клубів. Цей "гангстер" нам власноруч готував їжу і навіть прислуговував. Рис із рибою і величезних розмірів креветки у бульйоні виявилися дуже смачними. Як і свіжовичавлений сік із авокадо, що за смаком нагадує молочний шоколадний коктейль. Щоправда, їжа була надзвичайно гострою, і "гангстер" лив на нас зверху воду, аби ми не пітніли.
Більшість же індонезійців, за словами Андрія, живуть дуже бідно у невеликих будиночках. А в селах помешкання роблять із картону або взагалі ночують на вулиці під кущами та деревами.
"Індонезійка запропонувала нам навіть свою дочку"
Натомість природа Індонезії вражає буйною зеленню і великою кількістю екзотичних квітів. Проте дуже брудно, що пов’язано з перенаселенням країни. "Нас попередили, щоби не пили воду з крана, – розповідає хлопець. – Та ми побували на одному з найбільших озер Азії Тоба, де дуже чиста вода і можна купатися. А на острові, що посеред озера, придбали за безцінь гарні індонезійські сувеніри. Вразила краса місцевих мечетей. Перед тим, як зайти туди, потрібно помити ноги. Для цього є спеціальні кринички. Оскільки ми були в шортах, а заходити з голими ногами забороняється, нам дали великі хустки, аби ми обмоталися".
Ціни на товари в Індонезії надзвичайно низькі. Кажуть, що тут із доларом можна почуватися мільйонером.
– Щодня у нас була гра з місцевими командами різного рівня – від найвищої ліги до студентської, – пригадує Андрій. – За такої спеки та вологості можна було бігати на повну силу перші 30 секунд. Враження таке, ніби гра відбувалася у сауні чи лазні. Та найгірше виявилося грати під час страшної зливи, подібної до якої я ще не бачив. Дощ заливав очі – й за метр нічого не було видно. Поле стало подібним на басейн. Виявилося, що індонезійські футболісти звикли грати за таких умов, бо такі зливи тут – не рідкість. До нас на матчі приходило десятки тисяч уболівальників. Вони сідали на траву навколо поля – один за одним. А після гри бігли до нас, обнімали, просили дати футболку чи взуття. Одна індонезійка навіть запропонувала нам свою дочку. Беріть, мовляв, її із собою, вона буде вам гарною дружиною.

ДОВІДКА
Індонезія посідає п’яте місце в світі за кількістю населення. Тут проживає близько 200 мільйонів осіб. Індонезійський архіпелаг включає понад 13 тисяч островів. Тут розташований п’ятий за величиною острів світу Суматра. В Індонезії сотні кілометрів пляжів із темного піску, руїни древніх храмових комплексів і палаців.
В одному з найбільших заповідників країни можна побачити рідкісні види носорогів, диких биків, слонів, драконів Комодо, леопардів, крокодилів, дельфінів. На островах ростуть найбільші в світі квіти. Особливо приваблює туристів острів Балі. В Індонезії можна побачити також "діючий" вулкан, унікальний храм Матері, священний "Ліс мавп", острів черепах, парк орангутангів, де проживає 5000 цих тварин, і навіть реабілітаційний центр для них. На острові Ява працюють найкращі майстри батику, ювеліри, зброярі. Тут є визначні пам’ятки: величний древній храм Боробудур (VІІІ ст.) і знаменитий кратер Маунт Бромо.
Найкращий час для поїздки до Індонезії – з квітня по жовтень.