У католицьких країнах 25 грудня святкують Різдво. Ілюмінація міст у це свято виходить з середньовічної традиції встановлювати свічку в центрі вінка з лаврових гілок (часто їх замінюють ялинковими), а потім запалювати їх кожного вечора різдвяного тижня. Цей звичай особливо поширений в Ірландії.
Перед Різдвом на прихрамових територіях і просто на вулицях будують вертепи – символічні зображення хліва для домашньої худоби, в якому, згідно з Євангелієм, народився Христос. Вертепи в католицьких країнах є традиційним символом свята і елементом святкового оздоблення. На центральних вулицях і площах ставлять відкриті ясла в натуральну величину. Часто можна побачити в стійлах справжніх ослів і овець.
У ніч перед Різдвом в католицьких країнах діти і молодь ходять вулицями і співають пісень, прославляючи Христа.
В деяких слов’янських країнах у різдвяний вечір дітей укладають спати на ліжках з сіна і соломи. В Італії діти виставляють надвір свої черевики для жіночого прообразу Санта-Клауса, Бефени, щоби вона наповнила їх подарунками. В Чехії прийнято класти у воду гілочку вишневого дерева, і якщо на Різдво вона зацвіте, це вважається добрим знаком.
В Англії прийнято розвішувати біля каміна панчохи або шкарпетки. У цієї традиції таке пояснення: "Різдвяний дід" подорожував повітрям і проникав в будинки через димар. Спускаючись в один з будинків, він кинув декілька золотих монет в шкарпетку, яку повісили сушитися над каміном. З того часу на Різдво на камін вивішують шкарпетки і панчохи в надії, що туди хоча б щось впаде.
У Південній півкулі Різдво припадає на літній період, тому в Бразилії на свято панує атмосфера літнього карнавалу з квітами, феєрверками, відпочинком і екскурсіями.
