Наразі це одна із найбільших загадок космосу. Фізики називають це парадоксом Фермі, на честь італійського лауреата Нобелівської премії Енріко Фермі, який 1950 року вказав на конфлікт між прогнозами про існування життя за межами Землі і підозрілою відсутністю інопланетян, які б з’явилися до нас з візитом.
Вчені з Данії, після здійснених досліджень, вважають, що, можливо, вирішили цей парадокс. Вони стверджують, що інопланетяни досі нас не знайшли тому, що в них поки що не вистачає часу на пошуки.
Використовуючи комп’ютерну модель нашої Галактики –Молочного Шляху – Расмус Бьорк, фізик з Інституту Нільса Бора в Копенгагені, дійшов висновку, що одна цивілізація могла б запустити вісім міжгалактичних космічних зондів і відправити їх на пошуки життя у Всесвіті. Опинившись у космосі, кожен зонд міг би випустити вісім міні-зондів, які б розпочали пошуки заселених планет.
Расмус Бьорк обмежив своє дослідження зондами, які б досліджували сонячні системи в так званій "заселеній галактичній зоні" Молочного Шляху. Тобто там, де ці системи розташовані досить близько до центру і можуть мати необхідні елементи для формування твердих планет, на яких можливе життя.
Він виявив, що навіть якби інопланетні кораблі могли прорватися крізь космос за швидкості 30 тисяч кілометрів на секунду, що в 10 разів менше швидкості світла (нинішня місія NASA Cassini на Сатурн має швидкість 32 кілометри на секунду), на це пішло би десять мільярдів років – приблизно половина віку Всесвіту. Щоправда, інопланетна цивілізація могла би скоротити час на пошуки позаземних цивілізацій за допомогою перехоплення теле- і радіотрансляцій з колонізованих планет.
"Але навіть і в цьому разі, якщо лише вони не створили б якоїсь екзотичної форми транспорту, який би за два тижні проносив їх через усю Галактику, все одно на те, щоби нас знайти, у них пішли би мільйони років, – каже Бьорк. – У Галактиці так багато зірок, на яких могло б існувати життя. Але чи зможемо ми коли-небудь вступити з ними в контакт? Не за нашого життя".
