14 грудня у Чернівцях відбудеться другий муніципальний благодійний бал. Як свідчать архівні документи, це не нова, а відновлена традиція: бали у нашому місті влаштовували ще за Австрії. Щоправда, не в цей період року. Адже, згідно з цісарським розпорядженням, заборонялося влаштовувати різні розважальні заходи у дні
посту, на великі свята, в дні смерті цісарівни Марії-Терези, цісаря Франца І.
Організаторами балів були насамперед найбагатші купці. Щоразу вони повинні були отримувати дозвіл в окружному управлінні на "нічне музикування". Зберігся "Бальний статут для досягнення більшого порядку і безпеки на дворянських і міщанських балах, які відбуваються в окружному місті Чернівцях", виданий 1803 року. Там, зокрема, вказувалося, що в танцювальну залу не можна заходити з шаблею або палицею, не дозволялося палити тютюн, взуття повинно бути без шпор, поводитися слід спокійно та гідно, бо порушників будуть випроводжати чи навіть виводити військовою вартою. У статуті було розписано порядок танців під час балу, який обов’язково розпочинався о 7-й годині вечора. Отож спочатку танцювали по-польськи, без плескання, потім – по-німецьки, пізніше – менует, мазурку або кадриль, саваж. Змінити хід танців міг тільки окружний інспекційний комісар. Якщо на балу з’являлися молдавські міщани, то для них замовляли їхній національний танець.
Відома Чернівцям і традиція благодійних балів. 1850 року в приміщенні ратуші відбувся бал на користь інвалідів.
Були також національні бали, які влаштовували етнічні громади міста. Так, у газеті "Czernowitzer Аllgemeine Zeitung" від 10 січня 1912 року детально описується "представницький бал буковинських євреїв "Гасмонеї". Цей опис – надзвичайно докладний. Задокументовано не лише ім’я та звання кожного присутнього, а й кожен танець – хто і з ким його танцював. Детально описано вбрання присутніх панянок. Відбувався цей бал у святковій залі Єврейського Дому, який прикрасили хоча і просто, зате зі смаком. Прийшли поважні особи міста найвищого рангу. Серед гостей можна було побачити ректора-магніфікуса університету професора д-ра Сажина, голову цісарсько-королівського Крайового уряду придворного радника Рудольфа графа Туна Гогенштайна, крайового маршалка д-ра Александра барона фон Гормузакі, бургомістра Фелікса барона фон Фюрта, головного директора пошти Костроуха, президента торгово-промислової палати Вільгельма Тіттінгера, президента крайового банку д-ра Флорю Лупу, депутата Австрійської Палати послів Сіміоновича, депутата Крайового сейму урядового радника Пігуляка... Були тут комерційні та цісарські радники, директори банків та департаментів, відомі адвокати, повітові судді, лікарі, великі землевласники та промисловці, шановані купці, представники академічих об’єднань... Почався бал із полонезу. Пані баронеса Фюрт танцювала з паном крайовим маршалком бароном Гормузакі, дружина віце-бургомістра пані Вайссельбергер – із паном бургомістром бароном Фюртом, дружина депутата сейму Янку Фішера пані Фішер – із паном великим землевласником Вайссельбергером...
Кожна пані намагалася вдягти на бал найкраще, наймодніше вбрання, і обов’язково – нове. Пані баронеса Фюрт вразила всіх розкішним чорним оксамитовим корсажем із гагатовими перлинами і мереживом, її спідниця була оторочена справжнім скунсом, а у волоссі сяяла прекрасна маленька шпилька "чапля". Дружина віце-бургомістра Вайссельбергера парадувала у вишуканій комбінованій сукні з чорного газу, біло-блакитного смугастого крепу і китайського шовку та в розкішній горностаєвій накидці. На пані Фрухт був розкішний вечірній туалет з маркізету золотаво-жовтого кольору із сріблястим мереживом, облямований хутром соболя, на шиї – кольє з перлин. А в дружини пана інженера Маурюбера сукня була обшита хутром чорної лисиці. Небесно-блакитний гаптований перлами наряд із маркізету одягла пані Брехер. Вишиті золотом накидки, мережані сріблом корсажі, модні чаплеподібні капелюшки, діамантові прикраси ... Присутні чоловіки не могли відірвати очей від такої краси. Офіцери, яких особливо багато було на балу, наввипередки запрошували чарівних панянок із заможних родин, котрі вперше прийшли на бал. Танці тривали до п’ятої години ранку.