Зараз найгарніша чернівецька вулиця Ольги Кобилянської нагадує будівельний майданчик – ні пройти, ні проїхати. Переважній більшості чернівчан і гостей міста здається, що реконструкція вулиці, яка розпочалася ще 2006 року, ніколи не закінчиться.
– Ця вулиця стала жертвою тендерної політики, яка діє в країні, – пояснив "МБ" заступник директора, начальник управління комунального господарства департаменту житлово-комунального господарства Ярослав КУШНІРИК. – Було оголошено тендер. Парадоксально, але, згідно з чинними правилами, виграти його може навіть фірма, в якої немає ні досвіду роботи, ні спеціалістів, ні відповідного обладнання. Образно кажучи, має стіл, стілець і печатку. Так трапилося і з вулицею Ольги Кобилянської.
Тендер виграла іногородня фірма, яка пообіцяла швидко і дешево завершити всі роботи. І "благополучно" цю справу завалила. Коли склалася вкрай загрозлива ситуація, згідно з рішенням міськвиконкому, вулицю передали під контроль департаменту житлово-комунального господарства. Після цього ще кілька місяців ми не могли розірвати угоду з підрядником. А доти не мали права оголошувати новий тендер та розпочинати роботу. Ось така тендерна політика! І лише тиждень тому вдалося розірвати зачароване коло. Тендер на завершення першої частини вулиці – від Шевченка до Кафедральної – тепер виграло міське комунальне підприємство "МіськШЕП", яке вже почало працювати. А тендер на другу частину вулиці – від Кафедральної до Центральної площі – відбудеться 26 лютого. Щоправда, на цьому відрізку вже почали знімати бруківку, що викликало деякі неправдиві чутки, мовляв, її хочуть кудись вивезти та продати. А ми це робимо для того, аби зберегти її. Адже коли розбирали першу частину вулиці, мешканці скаржилися, що з бруківкою обходяться по-варварськи: її розбивають, кидають у болото. Аби у нас не було подібних проблем, ми доручили "МіськШЕПу" зняти бруківку вручну, завезти на свою територію і зберігати її там. Підприємство пізніше має повернути її усю. Якщо ж виграє тендер на проведення робіт, то і почистить, і укладе.
– І вам вдасться закінчити вулицю до 600-ліття Чернівців?
– У нас немає іншого виходу. Хоча темп робіт буде просто шалений. Працівники "МіськШЕПу" вже розпочали роботи на відрізку від вулиці Шевченка до Кафедральної. Та, правду кажучи, на сьогодні у Чернівцях немає жодної організації, яка змогла би вчасно завершити всі роботи. Тому "МіськШЕП" буде залучати інші супідрядні організації. Якщо не вистачатиме місцевих, запрошуватиме спеціалістів із інших областей. Але вулицю відкриємо до ювілею міста. Це однозначно.
– Чи стане вулиця Ольги Кобилянської нарешті пішохідною?
– Вулиця справді стане пішохідною. Буде встановлено автоматичний шлагбаум, який пропускатиме виключно машини швидкої допомоги, пожежні та аварійних служб. Більше жоден інший транспорт не зможе туди в’їхати. Навіть машини з продуктами заїжджатимуть у провулки чи двори, а в магазини все доставлятимуть на візках.
Виглядатиме вулиця після ремонту дуже гарно. Посередині буде висаджено кулясті клени, крони яких формуються самостійно. Туди вже виїжджав директор міського тресту зеленого господарства Анатолій Самойленко і про все домовився. Буде придбано понад 70 дерев, кожне з яких коштує 400 гривень. Як вони виглядають, можна побачити у Чернівцях на вулиці Поповича. Трест уже робить дерев’яні діжки, в яких буде висаджено клени. А зверху їх обкладуть натуральним червоним піщаником. Із цього ж матеріалу буде зроблено умовні тротуари. Поміж кленами встановлять декоративні лавки, на яких можна буде посидіти та відпочити. Центральна частина дороги буде викладена старою австрійською бруківкою, яку добре почистять та помиють. Щоправда, десь 30%, напевно, доведеться ще замовляти, бо на відрізку від вулиці Шевченка до Кафедральної попередня фірма не досить вдало зняла бруківку.
– Скільки потрібно коштів на завершення реконструкції?
– На закінчення першої частини – від вулиці Шевченка до Кафедральної – необхідно 4,2 мільйона гривень. І на 9,5 мільйона гривень потягне друга частина – від Кафедральної до Центральної площі. Загалом майже 14 мільйонів. Дуже сподіваємося, що нам нарешті виділять обіцяні до ювілею кошти з держбюджету. Якщо ж ні, можливо, підприємствам навіть доведеться виконувати роботи в борг, а пізніше ми з ними розрахуємося.