– Я ніколи не був лінивим, все життя працював, – розповів Цолік Хаймович. – Мене шанували люди, і цьому дуже радів мій батько. Його вбили німці під час війни. Я теж потрапив у гетто, але якось вижив. Всі нації на Буковині жили у мирі, ніколи не сварилися. Аби завжди так було, бо перед Богом ми всі рівні.Гості принесли багато подарунків і квітів. Дружина іменинника Роза Офсіївна співала пісні і читала вірші. Привітати найстарішого мешканця прийшли представники міської влади, єврейської організації "Хесед Шушана", земляки з Хотина і навіть гостя зі США Феліс Руффер, батьки якої із Буковини. Вона була вражена побаченим: "Ви прекрасно вшановуєте людей похилого віку. В Америці не побачиш такого".
– Бог записує нас до книги життя, – висловився Цолік. – Ми з дружиною любимо життя і сподіваємося відзначити моє 120-ліття.
Підіймаючи келих із шампанським, іменинник виголосив: "Я п’ю за вас, щоби ви завжди були радісні". (Н. Будна)
