Пан Михайло зізнається, що жако був мрією усього його життя. Придбав він Кузю вісім років тому за 1000 доларів, а ще двісті умовних одиниць віддав за простору клітку для свого улюбленця. Хоча назвали папужку чоловічим іменем – Кузею, насправді ніхто не знав, якої птах статі. Це міг визначити лише аналіз ДНК, якого, звісно, ніхто не робив. Але тепер Михайло Васильович переконаний, що вгадав-таки з іменем, адже якби це була самка, вона за вісім років вже би знесла яйце.Жако – дуже розумний і відданий друг, який, без перебільшення, може з вами провести все життя – ці птахи живуть … до 70 років!
– Коли я тільки придбав Кузю, він нікого до себе не підпускав – падав спиною на дно клітки і голосно кричав, – згадує Михайло Сушков. – Але я завжди ласкаво з ним розмовляв, годував, і вже за три місяці ми з папужкою стали приятелями. Ці птахи – однолюби. Вони визнають лише свого господаря і дуже ревнують його до інших істот. Наприклад, я спокійно можу засунути палець Кузі в дзьоб, і він ніколи мене не вкусить. А дружину іноді може добряче дзьобнути.
Жако – неперевершені імітатори звуків. Як розповідає пан Михайло, Кузя із вражаючою точністю відтворює будь-який звук: каже на свого господаря "Міша", а коли той кличе собаку, і собі повторює: "Кнопочко".
– Кузя імітує будь-що – телефонний дзвінок, сигнал холодильника, радіо, – розповідає Михайло Васильович. – І розуміє те, що я йому кажу. Любить гратися і терпіти не може, коли на нього кричать. Це – дуже кмітливий птах. Звичайний замок на клітці він із легкістю відчиняє, тож довелося повісити на дверцята справжню колодку.
Кузя обожнює горішки, сирі зернятка і яблука. Їжу затискає кігтями і відриває дзьбом шматочки. Коли приходить хтось чужий, Кузя загрозливо настовбурчує пір’я – мовляв, не підходь. Але, незважаючи на свої відлякуючі "прийоми", жако – досить сумирні папужки.
