– Друга дружина Цоліка була сестрою мого покійного чоловіка, тому ми часто бачилися, – розповідає Роза Офсіївна. – Коли вона померла, то Цолік почав приходити, допомагати по господарству. А якось запропонував мені вийти за нього заміж. Було це так. Цолік приніс курочку, попросив її зварити. Ми сіли, поїли. А потім він каже:"Ти гарна жінка, Розочко, давай зійдемося і будемо жити разом. "Я трохи подумала і погодилася, хоча він був і набагато старший за мене. І навіть не запитала в нього, чи має він якісь гроші. А Цолік дивиться на мене і знову каже: "Ти, Розочко, добра і розумна жінка, бо нічого не кажеш про гроші. А всіх жінок тільки це і цікавить. Давай візьмемо шлюб". То ми віднесли заяву до РАЦСу і розписалися, аби все було, як у людей. І ось живемо вже 12 років.Спочатку дуже любилися, а тепер можемо трохи посваритися. Але якщо його довго нема, я вже сумую, заглядаю у вікно, чи не йде. Якось я пошкодила ногу і
лягла до лікарні, Цолік приходив до мене щодня і так плакав, що лікарі не могли його заспокоїти.
Роза Офсіївна розкриває головний секрет сімейного щастя: коли чоловік свариться – треба мовчати, а коли кричить жінка – вже нехай чоловік стримається. Тоді суперечка швидко закінчиться і легше буде миритися.
Показуючи на своє обличчя, на якому майже немає зморщок, жінка розповідає про ще один секрет – своєї молодості: "Ніколи не користуюся жодними кремами, а тільки миюся пахучим милом. Губи можу намалювати помадою. Люблю пожартувати, посміятися, поспівати і намагаюся не думати про хвороби".
Цолік Хаймович погоджується з усім, що сказала дружина, бо для нього вона – незаперечний авторитет. Каже, що саме завдяки веселому характеру Рози він і дожив до такого поважного віку. І сподівається відзначити разом із нею 120-й рік свого народження.
"Мені тоді мине лише сто, бо я набагато молодша від нього", – сміється Роза Офсіївна.
