Камінь здавна використовувався як оздоблювальний матеріал. Він став символом надійності та довговічності. З каменю виготовляють скульптури, сходи, підвіконня, стільниці, облицьовують підлогу і стіни (як зсередини, так і зовні). Камінь має такі важливі характеристики, як міцність, довговічність, декоративність, він добре обробляється.
Найчастіше в оздобленні приміщень використовують граніт, мармур, травертин, лабрадорит, піщаник, вапняки тощо.
Камінь – це надовго
Матеріал стійко переносить зовнішній вплив десятиліттями, а іноді й століттями, зберігаючи при цьому початковий вигляд. Кольоровий мармур чи вапняк перші ознаки руйнування виявляє через 25-75 років (залежно від виду). Щільний піщаник і вапняк – через 150 років, крупнозернистий граніт, габро і лабрадорит – через 250 років. Найдовговічнішим вважається дрібнозернистий граніт, який починає руйнуватися лише через 500 років.
Тому облицювання каменем дуже економічне – завдяки довговічності зменшуються витрати на експлуатацію впродовж тривалого часу.
Природний матеріал без жодної "хімії"
Камінь залишається дуже популярним матеріалом завдяки своєму природному вигляду і екологічності. Камінь не здійснює негативного впливу на людину, забезпечує комфорт, а багатство кольорів і текстури роблять його практично незамінним і дозволяють припасувати до будь-якого інтер’єру чи екстер’єру. А ще камінь – універсальний матеріал, сфера застосування якого не має обмежень.
Фактура залежить
від обробки
Вигляд виробу з каменю залежить насамперед від способу обробки поверхні. Так полірована поверхня має дзеркальний блиск, що демонструє природний колір і рисунок матеріалу. Шліфована – трохи нерівна поверхня з перепадом рельєфу до 2 міліметрів та зі слідами обробки абразивним інструментом. Пилена – шорстка поверхня з періодично розміщеними канавками глибиною до 5 міліметрів, демонструє колір і природну фактуру. Термооброблена – шорстка, ніби трохи оплавлена, утворена під дією газового струменя високої температури. Точкова – рівномірно шорстка зі слідами виколювання спеціальним інструментом, найбільш доречна для вимощування доріжок. "Скеля" – імітація натурального сколу каменю з неоднорідним рельєфом і перепадами до 20 сантиметрів глибиною.
Як зробити правильний вибір
Завдяки своїм характеристикам, найчастіше різні види каменю мають свою спеціалізацію. Так, міцний і довговічний граніт найбільшого поширення набув у монументальній архітектурі та будівництві. З граніту виготовляють сходи, блоки для пам’ятників і скульптур, тротуарні плити.
Мармур менш довговічний за граніт, тому з нього рідше виготовляють сходи. Зате його рисунок і відтінки дозволяють зробити приміщення теплим чи холодним, масивним чи повітряним, розкішним чи скромним. Мармур вважається ідеальним каменем для оздоблення ванних кімнат і покриття для підлоги – він не боїться води, пари, мильних розчинів, дихає і майже не тьмяніє з часом.
При виборі каменю слід обов’язково враховувати і фактуру його поверхні. Так, не рекомендується використовувати поліровані плити на підлозі у вологих приміщеннях і для зовнішніх сходів та майданчиків. Адже при потраплянні вологи така поверхня стає дуже слизькою.
Як доглядати
Попри свою міцність і довговічність природний камінь потребує постійного догляду. Головне застереження полягає в тому, щоби не допустити утворення плям, які потім буде надзвичайно важко вивести.
Для захисту поверхні використовують спеціальні речовини. Вони дозволяють каменю "дихати", при цьому зменшуючи вплив на нього агресивного середовища. Для різних видів каменю існують свої речовини, які закупорюють пори, надають поверхні властивостей відштовхувати воду і бруд.
Найбільшого хімічного забруднення зазнають стільниці та підвіконня. Їх слід періодично обробляти спеціальними очищувачами, нешкідливими для харчових продуктів.

Довідка
Мармур – різновид вапняку. Може бути м’яким і вбирати вологу, а також досить твердим і майже не пропускати воду. З грецької перекладається як "блискучий камінь". Мармур поділяють на білий, сірий і кольоровий. Білий надто крихкий для зовнішніх робіт, може вкритися плямами і пожовкнути під дією атмосфери. Сірий легко обробляється, добре полірується і менше зазнає впливу зовнішнього середовища. Тому його використовують як для внутрішнього, так і для зовнішнього облицювання. Кольоровий може мати найрізноманітніше забарвлення – від зеленого і рожевого до чорного. Часто мармур має прожилки іншого кольору – такий особливо цінується.

Граніт – гірська порода, що складається з кварцу, польових шпатів і слюди. Поєднання різних елементів визначають різні кольори і відтінки, рисунок. Більшість гранітів сірого кольору, однак бувають чорні, червоні, іноді зелені та блакитні. Граніт легко шліфується і полірується, але найголовніша його перевага – стійкість до зовнішнього впливу. Граніт витримує температуру до 800 градусів. Серед природних мінералів він посідає друге місце за міцністю, після алмазу.

Лабрадорит – вперше знайдений на півострові Лабрадор у Канаді, звідки й одержав назву. Ця глибинна зернисто-кристалічна порода найчастіше зустрічається двох видів – чорний і сірий. Висока декоративність лабрадориту пояснюється переливанням відтінків багатьох кольорів – фіолетово-синього, голубого, зеленого. Є дуже міцним і морозостійким, тож застосовується переважно у зовнішньому лицюванні і як бруківка.

Травертин – пористий вапняк, перевагами якого є легкість і водночас надійність. Саме травертин використовувався при будівництві знаменитого Колізею в Римі. Використовується для покриття підлог, стін, фасадів, дизайні квартир, торгових залів, офісних приміщень. Найчастіше травертини бувають білого і жовтого кольорів.