– Зйомки у "Битві екстрасенсів" були непростими, адже ми категорично не віримо в екстрасенсів, – із усмішкою згадує Лідія. – У програмі брало участь 13 екстрасенсів з різних куточків України, які повинні були визначити все про нас. Виграти повинен був один – хто зробить це найправильніше. Щиро кажучи, ми із сестрою зовні такі подібні, що мені здавалося, що не потрібно бути екстрасенсом, щоби визначити подібність. Аж ні – багато хто із екстрасенсів навіть не здогадався про це. Дехто заходив у студію, де ми сиділи, і одразу заплющував очі, налаштовуючись на зв’язок із космосом. Ми вже із Мариною жартували, щоби хоч очі розплющив – побачив би, що ми – сестри.
Дехто казав, що у нас є шви від операції, хтось – що маємо хвороби. Але чітко діагнозу ніхто не встановив.
Через декілька днів після зйомок ми поїхали до Москви – на зйомки програми "Малахов +" на ГРТ (до речі, незабаром її будуть транслювати).
Суть програми полягає у тому, що гості програми діляться народними рецептами лікування – нам радили лікувати печінку медом з лимоном, оливковою олією. Був і відомий композитор Олександр Морозов – розповів, що вилікував печінку за допомогою свіжого кобилячого молока, яке брав у горах.
Лідія Порфирюк розповідає, що після трансплантації минуло вже майже чотири роки. Операція минула успішно, але їй доводилося вживати дорогі ліки, щоби нейтралізувати дію вірусу гепатиту С. Останні півроку Лідія їх вже не приймає – вона в експериментальній групі, лікується методом "грінізації".
Я вперше за ці роки погладшала, – радіє Ліда покращенню здоров’я. – Вірусне навантаження знизилося наполовину. Бавлю маленького племінника Сашка, якому вже рік і сім місяців. (Ю. Боднарюк)
