У родині Гойників з Банилова-Підгірного підростає четверо діток – хлопчик і троє дівчаток. Тамара та Георгій усиновили їх протягом року.
Тамара закінчила Львівську академію друкарства, працювала у чернівецькому видавництві "Букрек". Сім років тому вийшла заміж за Георгія. З житлом у Чернівцях важко, тому подружжя вирішило перебратися до рідного Банилова-Підгірного, де у Тамари був прабатьківський будинок.
– Минулого року ми поїхали з Георгієм до Чернівецького будинку дитини, – розповідає вона. – Чоловік хотів хлопчика, я – дівчинку. Сподобали хлопчика Рому. Коли приїхали згодом, він кинувся нам в обійми і заплакав: "Хочу додому!". "Поїдемо, поїдемо", – сказали ми. "А Катю візьмете? Це моя сестричка!" – благав хлопчик, вказуючи на худорляву дівчинку. Подружжя вирішило взяти і Катю.
– Рома сказав нам, що Катя – його сестричка, хоча, як потім з’ясувалося, між ними не було родинних зв’язків. Дітки подружилися у дитячому будинку, завжди разом гралися, сиділи поруч за столом.
– Процес усиновлення тривав два місяці, – розповідає Тамара. – Але усе це вже позаду. Дітки адаптувалися, моя мама прийняла їх як рідних.
Згодом родина Гойників поповнилася ще двома дітьми – 9-річною Марічкою і півторарічною Оленкою. Їх взяли у жовтні минулого року зі Сторожинецької райлікарні. Маму цих дітей позбавили батьківських прав.
– Тепер у нас четверо дітей, – розповідає Тамара. – Ми їх дуже любимо. Марічка – здібна дівчинка, вчиться лише на 10-12 балів. Коли ми її взяли, вона погано читала. Довелося багато займатися. Вона раніше вивчала англійську мову, а у Банилово-Підгірному у школі вчать німецьку, тому наздоганяли програму. До нас приходить додому вчителька німецької, займається з нею і каже, що донька швидко засвоює матеріал.
Марічка ходить до четвертого класу, гарно читає, дуже любить вірші Тараса Шевченка та казочки. Допомагає доглядати дворічну Оленку.
Всі наші дітки живуть дружно, ніколи не сваряться.
Якось мій брат Назар подарував Ромі дві гривні, щоби він собі щось купив. Хлопчик розірвав купюру навпіл – щоби віддати половинку Каті. Ці дітки не знали батьківської ласки і тепла, тому, напевно, такі дружні і щирі.
Чоловік працює різноробом, зараз – кочегаром. Він у мене усе вміє робити. Ми вже плануємо, де розмістимо ігрові майданчики, гойдалки для дітей. Вдячна директорові МП "Веселка" Мітріку, який подарував діткам оригінальні ліжечка.
Люди часом запитують, скільки нам платять на дітей. Різні бувають люди й по-різному сприймають наш вчинок. Для нас головне, що наша оселя наповнилася дитячим щебетом.
Заступник голови Сторожинецької РДА Катерина Гуцуляк:
– Хочемо створити у сім’ї Гойників дитячий будинок сімейного типу. Для цього їм слід взяти ще одну дитину – п’яту. Але двоє діток вже всиновлені й виникають певні труднощі в оформленні документів. Я бачу, що це молоде подружжя з великою теплотою, батьківською турботою ставиться до дітей. Влада буде допомагати цій прийомній сім’ї.