 copy.jpg)
З 1 січня 2008 року в Україні запроваджено нові стандарти на бензин і дизельне пальне. Нині усе пальне має відповідати вимогам "Євро-3" і "Євро-4".Про те, що сьогодні українське пальне не відзначається високою якістю, може сказати кожен автомобіліст. Однак закон, що набув чинності з 1 січня 2008 року, нічого не змінить ще досить довго. Адже наші нафтопереробні заводи фізично не можуть одразу виготовляти бензин за новими стандартами. Фахівці кажуть, що лише Лисичанський нафтопереробний завод відпускає пальне за новими стандартами, решті ж потрібно вкласти чималі кошти в переобладнання.
– Для цього потрібні не лише кошти, а й час – щонайменше три роки, – пояснив керівник однієї з мереж автозаправок Володимир. – Утім, я не бачу особливих проблем із нинішньою ситуацією на ринку нафтопродуктів. Адже українські підприємства забезпечують наші потреби лише на 50%, а решта пального – імпортне, яке вже відповідає стандарту "Євро-3". До того ж частка Лисичанського заводу на українському ринку сягає 20%.
Загалом фахівець вважає, що нові стандарти мало що змінять для пересічного споживача. Володимир переконаний, що "Євро-3" відрізняється від звичного для нас пального лише невеликим зменшенням викидів у атмосферу, але двигуни від цього краще не працюватимуть. Запровадження нових стандартів – лише намагання України наблизитися до Європи у вимогах щодо збереження довкілля.
На запровадження "Євро-3" законодавство дає певний час, і до 2011 року паралельно діятимуть старі та нові стандарти. Повний перехід на якісніші бензин і дизельне пальне відбудеться 2011 року.
Найбільшою проблемою ж нині залишається не так дотримання нових стандартів виробниками, як контроль за якістю пального. Адже перевірити відповідність бензину новим вимогам практично нікому. В Україні є лише кілька лабораторій, які можуть здійснити повний аналіз пального, а кошти з бюджету на нові центри не виділяються. Так, у Чернівецькій області лабораторії, яка би могла перевірити відповідність пального навіть старим ГОСТам, немає.
