Супутникових антен, так званих "тарілок", в області встановлюють дедалі більше. У більшості сільських районах і навіть у деяких чернівецьких кварталах – це єдиний спосіб збільшити кількість телевізійних програм.Переваги "тарілок":
- Бездоганна якість зображення.
- Стереозвук.
- Величезний вибір каналів (десятки російсько- та україномовних та тисячі – іноземних).
- Можливість підключення до Інтернету.
- Зручний і ефективний спосіб вивчення іноземних мов. (Скажімо, до стандартного пакета кабельного телебачення не входять навіть англомовні канали, не кажучи вже про німецькі, французькі чи іспанські. Натомість власники "тарілок" можуть приймати сигнал будь-якою мовою).
- Є можливість обрати безкоштовні супутникові канали і не платити абонплату.
Рухома антена
удвічі дорожча
На що звернути увагу під час встановлення супутникової антени, розповів Валерій ЯКОВЛЕНКО, директор фірми "Прем’єр-ТV". За його словами, супутникову антену можна встановити практично на будь-якій будівлі. При цьому сигнал отримується в цифровому вигляді. Тому якість зображення буде бездоганною і не відрізнятиметься на різних каналах, як це буває при використанні звичайних антен (спрямованих на телевежу). Якщо ж власники "тарілок" хочуть дивитися й місцеві канали, звичайні антени їм доведеться також використовувати.
Вникати в технічні деталі супутникового обладнання споживачеві не обов’язково. Оптимальний комплект підкаже фахівець. А покупцеві треба насамперед визначитися, які супутникові канали він хотів би дивитися. Від цього і залежатиме тип обладнання.
За типом монтування супутникові антени поділяються на два види:
1. Азимутальні – фіксовані нерухомі антени, налаштовані на один супутник. Ціна такого обладнання – від 150 доларів, встановлення – 30-50 доларів. Такої антени достатньо, щоби, скажімо, дивитися канали найпопулярнішого в нашій області пакета "НТВ-плюс". У нерухомій антені є можливість встановити не одну, а дві-три "головки" (без погіршення якості зображення). Тоді сигнал прийматиметься не з одного, а з двох-трьох близько розташованих супутників і вибір каналів зросте. За кожну додаткову "головку" потрібно доплатити 10-20 доларів.
2. Полярні – рухомі системи. Такі антени обертаються і ловлять сигнали різних супутників на орбіті. Відбувається це автоматично після того, як споживач натискає кнопку налаштованого каналу на пульті свого телевізора. Коштують супутникові системи з рухомою антеною від 300 доларів, встановлення – до 100 доларів.
Фахівці радять обирати не найдешевший комплект обладнання, бо якісніша система прослужить довше. Краще купувати "тарілку" й одразу замовляти її встановлення в одній і тій же фірмі. У цьому випадку покупця не хвилює нічого, треба тільки вказати місце встановлення і чекати, коли все запрацює. При цьому зверніть увагу, щоби фірма давала гарантію на виконані роботи, підтверджену відповідними документами, і забезпечила післягарантійне обслуговування. "Тарілки" – обладнання досить примхливе. Після сильного вітру чи снігопаду вони часто припиняють ловити потрібний сигнал, тож треба викликати майстра і заново налаштовувати їх. Під час гарантійного терміну це зроблять безкоштовно. Окрім того, майстер, який встановлює обладнання "під гарантію", зазвичай, робить це на совість, щоби потім не мати клопоту.
Якщо ж ви купуєте "тарілку" і хочете її встановити пізніше чи за допомогою майстра з іншої фірми – це досить ризиковано. Фахівці кажуть, що в області вже є чимало клієнтів так званих майстрів-нелегалів, в яких обладнання перестало працювати. Відстояти свої права таким людям важко, тож вони часто змушені встановлювати нову систему.
Абонплата
за супутникове телебачення зростає
Усі канали, прийняті із супутників, поділяються на дві категорії: відкриті й закриті. За перегляд закритих каналів потрібно платити абонентну плату, а відкриті – безкоштовні, усі витрати тут обмежуються лише купівлею супутникового обладнання.
Скажімо, базовий пакет супутникових каналів "НТВ+" нараховує близько 50 каналів і коштує близько 100 доларів за оформлення договору і ще по 22 долари абонплати за кожен місяць. Зазвичай, укласти договір на перегляд платних каналів, придбати картку і сплачувати абонплату можна за допомогою посередника – фірми, яка встановлює супутникове обладнання.
– За пакет "НТВ+" можна платити приблизно 30 гривень на місяць, – розповів майстер-приватник, що дає оголошення про встановлення антен. – Є люди, які легально купують цей пакет і потім через Інтернет знаходять собі клієнтів, продають їм коди доступу дешевше. А клієнтів назбируються сотні, тож таким чином ці посередники заробляють.
Водночас Валерій Яковленко не радить купувати "ліві" картки доступу: "Бажано цим не користуватися, бо платні канали захищають себе від таких нелегалів. Відповідні коди постійно змінюються самим каналом. Тож власники офіційних карток зможуть дивитися канал без проблем, а в нелегалів дуже часто виникатимуть збої. Клієнтів про це посередники не попереджають, а передплату зазвичай просять на рік наперед".
До речі, інфляція торкнулася і супутникового телебачення. Абонплата закритих супутникових каналів постійно зростає, так само, як і вартість супутніх послуг.
Щоб зекономити, мешканцям Чернівців та найближчих до обласного центру сіл фахівці радять скористатися кабельним чи ефірно-кабельним телебаченням. Обладнання для цього коштує дешевше за супутникову антену, абонплата становить приблизно 30 гривень на місяць, і, крім 10 нових каналів, споживачі мають можливіть отримувати ще й якісний сигнал місцевого телебачення без використання звичайних антен.
За спостереженнями, звичайний споживач постійно дивиться не більше десяти телеканалів. Клієнти на встановлення супутникового телебачення, як правило, налаштовують "сімейний" набір програм: канали для перегляду фільмів, новин, дитячих передач, "дорослі" й спортивні канали. Іноземні мови за допомогою "тарілки" вивчає невеликий відсоток споживачів.
