Одні й ті ж труби і для опалення, і для холодної, і для гарячої води встановлювати не варто. Які з них краще обрати, щоби не затопити сусідів і вберегти від корозії котел чи бойлер, порадили на найбільшому в регіоні підприємстві-виробнику труб "Розма".
Сьогодні у квартирах часто встановлюють лише металопластикові труби. Робити це недоцільно, адже метал у трубі потрібен лише там, де є котли чи радіатори. Труби з алюмінієвим шаром призначені спеціально для опалювальних систем. Алюмінієва фольга всередині труби запобігає проникненню кисню в систему, від якого іржавіє котел.
Ще одна поширена помилка – коли металопластикові труби з’єднують різьбовими деталями. Такі мережі можуть бути лише зовнішніми, їх не можна замуровувати в стіну чи ховати під підлогою. Фітинги (з’єднання) з різьбою мають гумову прокладку, яка з часом старіє, руйнується і згодом таке з’єднання протікає.
Найгігієнічніший матеріал для труб – поліпропілен. Системи з нього є одними з найдешевших, бо фітинги з поліпропілену теж мають низьку вартість. При цьому трубу з фітингом за допомогою пайки з’єднують однорідним матеріалом (поліпропіленом). Якість таких з’єднать хороша, тож ці мережі можна замуровувати в стіну.
На відміну від труб з нержавійки, пластикові труби значно швидше монтуються, дешевші, на них не утворюється наліт ні зверху, ні всередині. Металева труба з часом "обростає" всередині всім тим брудом, який є у водопровідній воді. З пластиковою цього не стається, бо поверхня у неї більш гладка.
Особливо прискіпливо слід вибирати труби для каналізаційних мереж. Часто їх роблять з полівінілхлориду (ПВХ). Цей матеріал не витримує температури, вищої 60 градусів, і не стійкий до хімічних речовин, у тому числі, мийних засобів. Він, скажімо, швидко руйнується від стоків з пральних машин. Тому найкраще каналізацію монтувати з поліпропіленових труб – вони витримують нагрівання до 95 градусів і стійкі до хімічних речовин.
– Сьогодні на нашому ринку дуже багато труб – від китайських по три гривні за метр до італійських по сім гривень. Коли обираєте, яку купити, обов’язково слід вимагати сертифікат якості, – каже Юрій КРАСОВСЬКИЙ, виконавчий директор ТОВ "Торговий дім "Розма". – Перевірити якість труби "на око" неможливо. Скажімо, замість вказаного матеріалу полівінілхлориду насправді може бути використаний поліетилен, який плавиться навіть за 60 градусів. Також часто виникають проблеми з трубами, котрі мають шов. Таке з’єднання може розходитися. Ми на підприємстві випускаємо труби без шва, в яких алюмінієвий шар накладається один на другий. Це практично виключає можливість розходження. Кожна партія наших труб (а це десятки кілометрів) не надходить у продаж, доки її не дослідять.
Орієнтовний термін експлуатації більшості труб – 50 років. Але розраховувати на те, що ви замуруєте труби і на півстоліття забудете про ремонт, не варто. Термін служби залежить від конкретних умов експлуатації, температури води тощо. Скажімо, якісна труба з відповідним сертифікатом служитиме не менше 25 років, якщо по ній подаватиметься гаряча вода температурою 80 градусів.
Різновидів труб сьогодні на ринку дуже багато. Непрофесіоналу зорієнтуватися досить важко. Краще звернутися по консультацію до фірми, яка надає сантехнічні послуги, або консультанта у спеціалізованому будівельному магазині.