– Гадаю, сьогодні не знайдеться на Пруті місця, де вибирання гравію здійснюється без порушень, – каже голова Кіцманської райради Микола ПОДІЛЬЧУК. – Під прикриттям руслорегулювальних робіт відбувається вибір гравію для продажу. Хоча насправді треба брати гравій в одному місці заплави, щоби підсипати в іншому.
Днями комісія облради у складі депутатів і фахівців об’їздила береги Пруту, де незаконно вибирають гравій.
На здійснення робіт підприємства укладають угоди з Дністровсько-Прутським басейновим управлінням. Однак найчастіше умови цих угод не виконуються. Так, Кіцманський райавтодор мав виправити русло річки Прут на ділянці біля села Коростувата. Натомість на березі в кількох місцях лише вибирався гравій для ремонту доріг. А здійснювати руслорегулювальні роботи райавтодор просто не може – не має відповідної техніки.
А біля Чернівців, у районі мосту на об’їзній, підприємство, яке там працювало, теж не виконувало руслорегувальних робіт, вибираючи гравій лише на продаж.
Роботу підприємця, який вивозив гравій з Пруту в селі Магала, вже припинено. Він навіть не мав наміру платити за використання ресурсів сільраді, на території якої працював.
– Я переконаний, що дозволи на руслорегулювальні роботи дають не тому, що річка комусь загрожує, а щоби хтось отримував дешевий гравій, – вважає депутат облради Віктор ДОВГАНИЧ.
– Так звані руслорегулювальні роботи насправді нічого не регулюють, це вибірка гравію під прикриттям якогось регулювання, – прокоментував ситуацію доцент географічного факультету ЧНУ Богдан РІДУШ. – Русло річки повинно функціонувати у межах заплави, випрямляти його немає сенсу. Річка прагне до утворення вигинів – це природний процес. Коли її випрямити – вона знову вигнеться в інший бік. Нам показують якісь проекти, які нічим не підтверджені, жодних висновків науковців немає. Такі документи роблять для прикриття безкоштовного вибору природних ресурсів на продаж. Потрібно виконувати берегоукріплювальні роботи лише у певних місцях. А там, де річка "гуляє" в межах своєї заплави – це її природне право.
Про те, які наслідки мають так звані руслорегулювальні роботи, свідчить падіння рівня води в річках. Приміром, дорожникам довелося зміцнювати опори мосту через Прут у районі Глиниці на Кіцманщині – вода впала десь на три метри, оголивши опори.
В області досі не вироблено єдиної концепції раціонального використання цих природних ресурсів. Облрада ухвалила на сесії Програму використання природних ресурсів, однак документ опротестувала прокуратура – там вважають, що депутати перевищили свої повноваження. Нині справа перебуває на розгляді в суді.
– Передусім треба дбати про екологію, – переконаний голова контрольної комісії обласної ради Олег УНГУРЯН. – Коли роботи завдають шкоди, треба шукати економічну компенсацію в іншій галузі. Якщо ресурс гравійно-піщаної суміші є, його треба використовувати для потреб господарства. Ми не маємо права зупиняти розвиток будівництва, яке нині переживає бум. Але величезний запас сировини є у сухих кар’єрах. Він практично не використовується, тому що дешевше і простіше працювати на руслах.
Сьогодні в області 37 підприємств і підприємців мають угоди на здійснення руслорегулювальних і берегоукріплювальних робіт на річках. Чи не в більшості випадків у такий спосіб лише прикривається неконтрольована вибірка гравійно-піщаної суміші.
22-11-2007, 13:08
0
3 301