– Я їздив до США за програмою YMCA, – розповідає студент факультету іноземних мов ЧНУ Євген ПАЛАГНЮК. – Працював спочатку вожатим у таборі у Віргінії. Якось ми потрапили у торнадо. Це було дуже страшно. Інтернет не працював, нас ніхто не попередив про зміну погоди. Я заснув у дерев’яному будиночку, прокинувся від сильного шуму. Глянув вгору, а даху наді мною немає. Це швидко привело мене до тями, і я кинувся рятувати дітей. Ми взялися за руки і побігли. Далі я мало що пам’ятаю. Але ще два тижні по тому відмивав з-під нігтів кору дерева – звіявся такий вітер, що я зі всієї сили схопився за дерево. На щастя, ніхто не потерпів, але табір перетворився на руїни і його закрили.У США мене багато що дивувало. Наприклад, там, якщо торкнеш дівчину за талію або плечі, тобі припишуть сексуальне домагання. А якщо на ній після дотику залишиться синець – засудять на п’ять років з конфіскацією майна. Якщо ти дивишся на дівчину ззаду протягом десяти секунд і це помітив поліцейський, з тебе стягнуть штраф 50 доларів.
До людей похилого віку – особливе ставлення. Пам’ятаю, мешканка будинку для людей похилого віку ввечері натисла кнопку екстреного виклику. Приїхали пожежники, ФБР, поліція, рятувальники і лікарі. А проблема була в тому, що
жінка помітила, що у неї відірваний гудзик.
Американець з двома мільйонами доларів – це бідняк
– У США якщо ти електрик – займаєшся лише цим. І навіть коли почнеться пожежа, ніхто без відповідного диплома, крім власників майна, не кинеться гасити пожежу. Усі лише будуть стояти і дивитися, єдине, що вони можуть зробити, це набрати "911" і сказати: "Горить!", – продовжує Євген. – Американець, у якого статки два мільйони доларів, вважається бідним. В авто американців брудно, бо за сміття на вулиці – штраф, тож вони все кидають під сидіння.
Щодо їжі, то червоного борщу не бачив два з половиною місяці, доки сам не зварив. Миска борщу коштує у ресторані 25 доларів 75 центів. У Брукліні – одному з районів Нью-Йорка – багато росіян. Якщо підійдеш до росіянина і попросиш його підказати, де є робота, він за таку послугу візьме 180 доларів. Американець та українець зроблять це задурно. Коли я казав американцям, що я з України, першим їхнім запитанням було: "Україна – це де?"
За океаном дуже смакує український борщ
Олег БАРСУКОВ працював помічником кухаря у таборі біля Нью-Йорка.
– Коли приїхав працювати, нічого не вмів готувати. Всього вчився: пік булочки, смажив котлети, робив салати. Іноді варив український борщ. Мої знайомі спеціально приходили до табору у дні, коли подавали борщ, бо він їм дуже смакував. Часто харчувався у китайських ресторанах, де платиш сім доларів і замовляєш усе, що хочеш, – зізнається Олег. – Мені не подобалося, що американці вдягають речі, які звисають їм до колін. І діти там дуже розпещені. Вони можуть розмовляти з тобою, поклавши ноги на стіл. Дівчата є й гарні, але дуже багато товстих. Цього року знову планую поїхати до США. Але не дуже хочу там залишатися. Все-таки вдома краще.
Студентка факультету іноземних мов ЧНУ Тетяна КУЗЬ після поїздки до штату Нью-Гемпшир погладшала і стала менш консервативною:
– Я чудово провела час, – каже Таня. – Працювала на кухні, але все там настільки автоматизоване, що в мене майже не було роботи. У вільний час засмагала на сонечку. Сподобалося, що американці у всьому бачать позитив. Ми тягали важкий пісок, і я мало не плакала від втоми, а вони сміялися.
Найбільше цінується впевненість у собі
– Американці – специфічна нація, – вважає студентка історичного факультету ЧНУ Юлія ШТЕФ’ЮК, яка побувала у штаті Флорида за програмою "Work and Travel". – Я робила татуювання та плела кіски відвідувачам салону. Правило "клієнт завжди правий" там діє на сто відсотків. Найменша похибка могла мені коштувати роботи. Там найбільше цінується комунікабельність та впевненість у собі. У мене була така робота, де я мусила постійно усміхатися. Коли приїхала додому, всі дивувалися, чому це я всім зуби показую. Дуже боялася, що погладшаю, але вийшло навпаки – ще й схудла. Їжа там несмачна і дорога. Хліб – два-чотири долари. Два кілограми яблук – п’ять доларів. Американці у побуті дуже ліниві – навіть для омлетів продаються вже готові збиті яйця. Також вони не мають жодних комплексів – татуювання я робила на всіх можливих місцях. А п’ятирічному хлопчикові забаглося мати на руці зображення голої русалки, і батьки йому дозволили!
ДОВІДКА
YMCA та "Work and Travel" – програми, за якими особи від 19 до 30 років можуть поїхати на літо до США.
За програмою YMCA людина працює в американському таборі відпочинку вожатим або у складі обслуги, а по закритті табору може поїхати у подорож країною.
За програмою "Work and Travel" люди працюють у різних закладах (ресторанах, салонах краси тощо) і наприкінці літа також можуть кудись податися.
Ці програми – волонтерські і не підходять тим, хто прагне заробити більше грошей, бо заробіток ледь покриває витрати на дорогу.
