Чернівчанка Ірина Сопонару, яку шанувальники гумору пам’ятають у складі команди "шЫворот на...вЫворот" і за вдалу пародію на Тіну Канделакі, повернулася з Юрмальського фестивалю КВН. Побачити її виступ можна вже сьогодні, п’ятого жовтня, ввечері на Першому російському телеканалі або згодом на "Інтері".
Окрім здобутків у КВН, Ірина також відома, як місцева модниця, амбітний МС (клубний ведучий) та просто весела дівчина із малиновим волоссям.
Можна й серед хлопців знайти, з ким пліткувати
– Як там Юрмала?
– Сонце, море…Латвія надзвичайно приємна країна. Спочатку здавалося, що там все занадто чітко і вилизано. Але згодом я закохалася у Юрмалу. До доброго, як відомо, швидко звикаєш. До того ж присутність усіх зірок КВН вельми тішила...
– Познайомилася з якоюсь зірковою особистістю?
– Ярмольник і Макаревич, які сиділи у журі, підходили до нашого столика після гри, казали приємні слова, але особисто з ними я не знайомилася.
– Під час виступу у Юрмалі тобі довелося читати реп. Довго тренувалася?
– Це був мій дебют у реп-індустрії. Ми приїхали до Юрмали за тиждень, за цей час і навчилася. До речі, це ж не просто вийти і сказати текст під музику,
потрібно знати деякі нюанси: десь паузу зробити, десь – акцент, щось підкреслити, а інше сказати швидше... Проте мені дуже сподобалося. Вважаю, якби почала
займатися цим серйозно, стала би крутішою за "50 cent" і називалася би, приміром, "п’ятдесят копійок" (сміється).
– Що сталося із командою "шЫворот на...вЫворот"?
– Члени команди закінчили інститут, деякі – одружилися. Виходить так: закінчив навчання – починай заробляти собі на життя, а КВНом, як відомо, великих грошей не заробиш. Люди подорослішали, і у них з’явилися якісь інші цінності. Ось і все.
– Як ти опинилася у команді "Вінницькі перці"?
– Коли в АМІКу дізналися, що "шЫворот на...вЫворот" не заявляють себе на сезон, одного січневого ранку у мене задзвонив телефон, і директор команди "Вінницькі перці" запросив грати за них.
Мрію змінити колір волосся і народити четверо дітей
– Як воно бути єдиною леді у команді?
– Чудово! Звичайно, є як переваги, так і недоліки. Можна ж і серед хлопців знайти того, з ким легко таємницями ділитися і пліткувати. Є й кому носити важкі сумки, відкривати двері...
– На вулиці впізнають?
– (Сміється). Звісно, особливо після того, як нас показали по телебаченню. І не лише у нашому місті. Коли я вже у складі команди "Вінницькі перці" поїхала до Москви, ми пішли на гру Вищої Української Ліги як глядачі. Вже після гри до мене підійшов чоловік (за акцентом якого можна було зрозуміти, що він не української чи російської національності) і запитав, чи можна зі мною сфотографуватися. Сказав, що пам’ятає мене по команді "шЫворот на...вЫворот" і йому дуже шкода, що ми програли фінал минулого року, прикро, що команда більше не грає у КВН.
– Яка ціна популярності?
– Сперечатися не буду, певний відсоток популярності є, хоча поки що і не високий. Я не плачу якоїсь високої ціни, адже на мене люди не кидаються, не рвуть на мені одяг... Хоча іноді публічність не дозволяє робити те, що хотілося б. Часом доводиться чути про себе образливі речі, інколи просто смішні... Але ходити і доводити кожному, що правда, а що – ні, я не маю ні можливості, ні бажання. Кожен воліє думати, як йому
завгодно. Тому, ну, приблизно, п’ять гривень – ціна моєї популярності (сміється).
– Найдурніше питання, яке тобі ставили незнайомці?
– Мабуть, щось з приводу мого волосся. Часто питають: "Це не перука?" А в Юрмалі один чоловік мені не повірив і навіть вирішив потягнути за волосся... Це було боляче.
– Нещодавно ти почала працювати МС (клубним ведучим) на вечірках. Як воно?
– Це виявилося не так легко, як думалося. Я наївно уявляла собі: прийти до клубу, "повідриватися" з усіма, щось покричати у мікрофон і піти додому. А реально зовсім не так. Дуже стомлює декілька годин поспіль говорити і підтримувати атмосферу вечірки... Однак мені подобається.
– Гадаю, багатьом цікаво, чи маєш ти хлопця?
– Наразі не маю серйозних стосунків. Є хлопці, які до мене залицяються, іноді ходжу на побачення, але нічого серйозного. Я все ще чекаю на свого принца на білому велосипеді (сміється).
– Плани на найближчий час?
– Змінити колір волосся, вийти заміж, народити четверо дітей і жити десь за містом (сміється).
– Набрид колір волосся? Чому не перефарбуєшся?
– Мама не дозволяє (сміється).