Її автор Іван Лозецький – колишній буковинець – уже тривалий час проживає в Англії, але дуже сумує за рідним краєм, якого не бачив уже ... 64 роки. Ще молодим хлопцем у далекому 41-му вступив до ОУН – воював за Україну. Пізніше куди тільки доля не кидала чоловіка – побував і в Сербії, і в Боснії, і в Хорватії, і в Македонії, і в Австрії. 1946-го вступив до французького легіону в Марселі. Згодом найнявся добровільним робітником в Англію, де одружився і де в нього народився син. "Нелегким був цей шлях на чужині, – пригадує у своїй книзі Іван Лозецький. Мусили важко працювати, щоби вижити і не згубитися як нація, як народ... Навряд чи здійсниться найжаданіша мрія Івана Ловецького – навідатися на рідну Буковину: він тяжко хворіє і вже не встає з ліжка. Але думками чоловік лине туди, де народився: "І про тебе, Буковино, в чужині не забуваю. Ніде мені так не весело, як в рідному краю". (Н. Будна)
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.
